Притча: Візит Бога

І ось перед одним з великих церковних свят швець занедужав. Засмутився він, що не зможе потрапити в храм, Як раптом, напередодні самого свята, приснилося йому, ніби чийсь голос, зовсім тихий і лагідний каже: «якщо ти не зможеш прийти до мене, я прийду до тебе в цей день».

Прокинувся швець і зрадів: «Невже сам Господь до мене завітає?» – думав він.

Весь ранок він наводив порядок і чистоту у себе вдома, готував святкові частування – як міг, так і готувався до приходу бажаного Гостя. І ось, під час підготовки він побачив за вікном рыдающего хлопчика. Він покликав його до себе, швець запитав:

– Чому ти плачеш?

– У мене сьогодні порвалися останні черевики і мені не в чому ходити. А живемо ми в родині бідно, а тому нові купити не зможемо…

Тоді швець хлопчик заспокоїв і сказав:

– Давай мені свої черевики, я полагоджу тобі їх.

Через деякий час хлопчик, весь сяючий від щастя, стояв у відремонтованих черевиках. Провівши його, швець продовжив свою справу.

Настав вечір. І ось, приходить до нього бідна жінка і каже:

– Прости мене, будь ласка! Я віддала тобі в ремонт свої чоботи, а заплатити тобі мені нічим… Але ходити без чобіт тепер не можна – холоди настали…

Швець тільки посміхнувся і сказав:

– Готові твої чоботи. Носи і не снашивай! – І віддав їх жінці, так нічого не вимагаючи.

Наступала ніч. Давно закінчивши всі свої справи, швець сидів біля вікна і чекав обіцяв прийти до нього Гостя. Справа вже наближався до сну, коли швець, приуныв від безплідного очікування, став стелити собі постіль. І тут у двері постукали.

Відкривши, швець побачив перед собою подорожнього. Той сказав:

– Пусти мене до себе переночувати. Я весь день в дорозі, але податися мені не до кого: ніхто до себе на ніч не пускає…

Зглянувся швець над ним і пустив до себе в будинок. Давши відпочити подорожньому з дороги, швець поклав його спати на своє ліжко, а сам постелив собі на підлозі. І ось, відходячи до сну, він думав про себе:

– Напевно, я виявився гідний Гостя, тому що він так і не прийшов до мене сьогодні… Мабуть, він не удостоїв мене честі впоратися з ним цей великий святковий день, – з такими невеселими думками і заснув швець.

І ось знову сниться йому, як все той же тихий голос каже йому:

– Я сьогодні приходив до тебе тричі, і кожного разу ти мене радо приймав.

Читайте також

Брудний палець Фоми у відкритій рані Христа

У Караваджо Христос Сам веде руку Фоми до Своєї рани. Він не відсторонюється від невір'я, а допускає апостола до хворого місця.

Як засновника Києво-Печерської лаври вигнали з Лаври

У 1069 році преподобного Антонія змусили залишити обитель, яку він сам і заснував. Він пішов до Чернігова і викопав там нову печеру.

Анатомія рейдерства: звідки виросло те, що ми бачимо зараз

Захоплення православних храмів здаються бідою останніх років. Але перша дата цієї історії – кінець вісімдесятих, і тоді ж склалася нинішня злочинна схема.

Сорок днів без вождя і духовне падіння народу

Іудеї чекали Мойсея сорок днів. Через сорок один втратили терпіння – і заплатили за це власним золотом.

Чому ми читаємо Біблію очима американських протестантів?

Купуючи просвітницькі книжки про створення світу, ми навіть не підозрюємо, що під їхньою обкладинкою ховаються аргументи західних протестантів минулого століття.

Унікальний козацький собор у Самарі та його інженерний секрет

​Дерев'яний Троїцький собор побудували без металу. Як унікальний козацький храм пережив імперії і чому його архітектура рятує нас сьогодні.