Притча: Розбитий глечик
Розбитий глечик
Він вийшов з монастиря і став жити один в пустелі. Одного разу він наповнив водою посудину і поставив її на землю. Посудина раптово перекинулась. Вдруге сталося те ж саме. Втретє глечик також перекинувся. Монах розлютився, схопив глечик та вдарив об землю.
Глечик розбився. Отямившись, брат почав розмірковувати про цю подію та зрозумів, що ворог поглумився над ним. Тоді він сказав: «Ось! Я – один, проте переможений пристрастю гніву. Повернуся до монастиря: мабуть, скрізь потрібна боротьба з самим собою та терпіння, особливо ж – допомога Божа». Монах повернувся до своєї обителі.
Читайте також
Обійми Отця: Чому у Бога на картині Рембрандта різні руки
Картина, де у Бога дві різні руки. Одна – чоловіча, інша – жіноча. Рембрандт помирав, коли писав це. Він знав таємні смисли свого полотна.
Операція «Рим»: Боротьба за крісла в Сенаті
Підроблені документи, афера з бланками і два собори в одному місті. Продовження розслідування найцинічнішої зради в історії східноєвропейського християнства.
Естетика прихистку: Чому християнство завжди повертається в катакомби
Розкішні собори – тимчасовий одяг Церкви. Її справжнє тіло – катакомби. Коли нас заганяють у підвали, ми нічого не втрачаємо. Ми повертаємося додому.
Мат – це вірус: як одне брудне слово вбиває цілий світ
Про те, чому лайка – це семантична імпотенція, як мозок рептилії захоплює владу над особистістю і чому Вітгенштайн був правий.
Бюрократія пекла: Чому «Листи Баламута» – це дзеркало сучасності
Диявол носить костюм-трійку і працює в офісі. Розбираємо книгу Клайва Льюїса, написану під бомбардуваннями Лондона, і розуміємо: війна та сама, тільки ворог став непомітнішим.
Втеча еліти: Як православні єпископи втекли до Риму від власного народу
Луцьк, 1590 рік. Історія про те, як страх перед «нахабними мирянами» виявився сильнішим за страх Божий.