Притча: Перш ніж забруднити когось гряззю...
Він знав, що той пасе тварин у віддаленому місці, де майже ніхто не ходить, і вирішив скористатися цим та викопати йому глибокую яму, щоб той звалився в неї.
Пізно вночі він почав копати. Коли він копав, то уявляв собі, як його кривдник потрапить до неї і, можливо, щось зламає собі або помре в ній, не маючи можливості вилізти звідти. Або, принаймні, до ями впаде його корова, вівця або, на худий кінець, коза. Довго і завзято він копав, мріючи про помсту, та не помічав, як яма ставала все глибше й глибше. Але от засірів світанок, і він отямився від своїх думок.
І яким було його здивування, коли він побачив, що за цей час він викопав таку глибоку яму, що сам вже не зможе вилізти з неї.
Тому, перш ніж навіть подумки рити яму іншому, згадай: для того щоб вирити її, тобі самому доведеться в ній опинитись, бо першим у ній опиняється той, хто її риє. І перш ніж забруднити когось гряззю, спочатку тобі доведеться забруднити свої руки.
Читайте також
Різдво без глянцю: про що мовчить чорна печера на іконі
Чому Богородиця відвертається від Немовляти, а в центрі святкової ікони зяє пекельна безодня. Розбір драми, прихованої у фарбах.
Кров на фундаменті вітчизняного християнства
Історія перших київських мучеників Феодора та Іоанна, чия смерть показала князю Володимиру страшну зворотню сторону язичництва і визначила Хрещення Русі.
Лід рушив: чому у зла не вистачить снігу, щоб скасувати весну
У світі, де «завжди зима, але ніколи не Різдво», ми впізнаємо свою реальність. Про те, чому лід відчаю приречений розтанути, і яку ціну Бог заплатив за нашу весну.
Зламаний ніс святителя: що знайшли лікарі в гробниці Миколая Чудотворця
Про результати експертизи 1953 року: сліди катувань, тюремний артрит і загадка мироточення з сухих кісток, яку наука не може пояснити більше півстоліття.
Сім єпископів проти дикого Криму: як Церква брала херсонеський плацдарм
Чому християнство в Криму почалося з «квитка в один кінець», як молитва вдарила по античному ринку і чому єпископ увійшов у розпечену піч.
Як вірив у Бога двірник дядя Коля
У радянські часи люди старшого покоління найчастіше були віруючими. Але свою віру вони старанно приховували і не афішували. Ось одна з таких історій.