Притча: Перш ніж забруднити когось гряззю...

Він знав, що той пасе тварин у віддаленому місці, де майже ніхто не ходить, і вирішив скористатися цим та викопати йому гли­бокую яму, щоб той звалився в неї.

Пізно вночі він почав копати. Коли він копав, то уявляв собі, як його кривдник потрапить до неї і, можливо, щось зламає собі або помре в ній, не маючи можливості вилізти звідти. Або, принаймні, до ями впаде його корова, вівця або, на худий кінець, коза. Довго і завзято він копав, мріючи про помсту, та не помічав, як яма ставала все глибше й глибше. Але от засірів світанок, і він отямився від своїх думок.

І яким було його здивування, коли він побачив, що за цей час він викопав таку глибоку яму, що сам вже не зможе вилізти з неї.

Тому, перш ніж навіть подумки рити яму іншому, згадай: для того щоб ви­рити її, тобі самому доведеться в ній опинитись, бо першим у ній опиняється той, хто її риє. І перш ніж за­бруднити когось гряззю, спочатку тобі доведеться забруднити свої руки.

Читайте також

Світло Воскресіння на дні гинучого світу

Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.

Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті

Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.

Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?

Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.

Місяць закону і сонце благодаті

Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.

Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви

У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.

Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці

Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.