Притча: Чи варто говорити все, що заманеться?
Просій те, що збираєшся сказати, через три сита: правди, доброти і користі
– Заждий, – зупинив його Сократ, – Просій спочатку те, що збираєшся сказати, через три сита.
– Три сита?
– Перш ніж що-небудь говорити, потрібно тричі просіяти це. По-перше, через сито правди. Ти впевнений, що те, що ти скажеш, правда?
– Ні. Просто я чув...
– Дуже добре. Значить, ти не знаєш, правда це чи ні. Тоді просіємо через друге сито – сито доброти. Ти хочеш сказати про мого друга щось хороше?
– Ні! Навпаки!
– Значить, – продовжував Сократ, – ти збираєшся сказати про нього щось погане, але навіть не впевнений, що це правда. Спробуємо третє сито – сито користі. То чи так уже необхідно мені почути те, що ти хочеш розповісти?
– Ні, в цьому немає потреби.
– Отже, – додав Сократ, – в тому, що ти хочеш сказати, немає ані доброти, ані користі, ані потреби. Навіщо тоді говорити?
Читайте також
Етнофілетизм: єресь 1872 року та сучасні парадокси Фанара
Півтора століття тому в Константинополі засудили церковний націоналізм. Сьогодні цей історичний документ змушує по-новому поглянути на політику тих, хто його створював.
Флорівський монастир у Києві: як обитель пережила виклики століть
Важкі монастирські двері зачиняються – і гуркіт Подолу зникає. За кам'яною аркою – 460 років безперервного життя обителі, яку не взяли ні вогонь, ні радянська влада.
Червоний терор в Україні: як більшовики грабували і осквернювали храми
За сухими протоколами ГубНК про «лом срібла» приховано систему свідомого блюзнірства. Вивчимо документальну хроніку 1919–22 років.
Святі врата: єдиний свідок, якому не ставлять запитань
Все навколо горіло, але цей надбрамний храм вистояв. Чому — не знає ніхто.
Речовий доказ №2: про що свідчить шматок льону з Ов'єдо
Плат 84 на 53 сантиметри з хаотичними, несиметричними плямами. Жоден експерт, який взявся за цей шматок льону, не зміг пояснити їх інакше, ніж підлинністю Євангелія.
Притвор: книга покаяння, яку ми розучилися читати
Ми проходимо через нього не зупиняючись. А він був побудований саме для того, щоб ми зупинилися і замислилися про головне.