Притча: Чи варто говорити все, що заманеться?

Просій те, що збираєшся сказати, через три сита: правди, доброти і користі

– Заждий, – зупинив його Сократ, – Просій спочатку те, що збираєшся сказати, через три сита.
– Три сита?
– Перш ніж що-небудь говорити, потрібно тричі просіяти це. По-перше, через сито правди. Ти впевнений, що те, що ти скажеш, правда?
– Ні. Просто я чув...
– Дуже добре. Значить, ти не знаєш, правда це чи ні. Тоді просіємо через друге сито – сито доброти. Ти хочеш сказати про мого друга щось хороше?
– Ні! Навпаки!
– Значить, – продовжував Сократ, – ти збираєшся сказати про нього щось погане, але навіть не впевнений, що це правда. Спробуємо третє сито – сито користі. То чи так уже необхідно мені почути те, що ти хочеш розповісти?
– Ні, в цьому немає потреби.
– Отже, – додав Сократ, – в тому, що ти хочеш сказати, немає ані доброти, ані користі, ані потреби. Навіщо тоді говорити?

Читайте також

Афанасій Сидячий – грек на троні Мгарської гори

Триста сімдесят років тому стамбульський патріарх сів на кам'яний трон у полтавському склепі – і відтоді не вставав.

Анафема від імені мерця

​У 1054 році християнський світ розкололося через документ без юридичної сили. Це історія про те, як амбіції та випадковий скандал виявилися важливішими за єдність.

55 мільйонів віруючих, або Як перепис 1937 року поставив СРСР у глухий кут

​У розпал терору понад п'ятдесят мільйонів людей відкрито назвали себе віруючими. Ці цифри настільки налякали владу, що їх негайно засекретили на півстоліття.

Хвороба нашого століття в казці Андерсена

Версія казки, яку ми пам'ятаємо з дитинства, – обрізана. В оригіналі Герда перемагає зло молитвою «Отче наш», і від її подиху на морозі з'являються ангели.

Кресляр, який вигадав Грааль

Таємні досьє в Національній бібліотеці Франції, нащадки Христа, шифри Леонардо. Міфологія народилася з квартири у французькій глушині і закінчилася визнанням під присягою.

Афон за кілька хвилин від пробки на Столичному шосе

У Голосієві є балка, де замовкають сирени, перестає ловити мобільний і над головою змикається ліс. І до неї – двадцять хвилин від центру Києва.