Притча: Чи варто говорити все, що заманеться?

Просій те, що збираєшся сказати, через три сита: правди, доброти і користі

– Заждий, – зупинив його Сократ, – Просій спочатку те, що збираєшся сказати, через три сита.
– Три сита?
– Перш ніж що-небудь говорити, потрібно тричі просіяти це. По-перше, через сито правди. Ти впевнений, що те, що ти скажеш, правда?
– Ні. Просто я чув...
– Дуже добре. Значить, ти не знаєш, правда це чи ні. Тоді просіємо через друге сито – сито доброти. Ти хочеш сказати про мого друга щось хороше?
– Ні! Навпаки!
– Значить, – продовжував Сократ, – ти збираєшся сказати про нього щось погане, але навіть не впевнений, що це правда. Спробуємо третє сито – сито користі. То чи так уже необхідно мені почути те, що ти хочеш розповісти?
– Ні, в цьому немає потреби.
– Отже, – додав Сократ, – в тому, що ти хочеш сказати, немає ані доброти, ані користі, ані потреби. Навіщо тоді говорити?

Читайте також

Чотири ноти безсмертя: як загинув автор «Щедрика» і чому він переміг

Увесь світ співає цю мелодію на Різдво, але мало хто знає трагедію її автора. Історія Миколи Леонтовича – генія, вбитого в домі батька за пару чобіт.

Візантія: Гра престолів з кадилом у руках і 1000 років величі

Уявіть державу, де трон злітав до стелі, а за столом їли виделками, коли Європа ще їла руками. Це історія про віру, владу та золото.

Золотий запас Святого Сімейства: як дари волхвів врятували від бідності

Розслідування долі Дарів волхвів: як виглядають реальні предмети, принесені Немовляті, і яким дивом вони пережили падіння трьох імперій.

Різдво без глянцю: про що мовчить чорна печера на іконі

Чому Богородиця відвертається від Немовляти, а в центрі святкової ікони зяє пекельна безодня. Розбір драми, прихованої у фарбах.

Кров на фундаменті вітчизняного християнства

Історія перших київських мучеників Феодора та Іоанна, чия смерть показала князю Володимиру страшну зворотню сторону язичництва і визначила Хрещення Русі.

Лід рушив: чому у зла не вистачить снігу, щоб скасувати весну

У світі, де «завжди зима, але ніколи не Різдво», ми впізнаємо свою реальність. Про те, чому лід відчаю приречений розтанути, і яку ціну Бог заплатив за нашу весну.