Чим відрізняється територіальна громада від релігійної?

Катерина Колос

Відповідає ієрей Богдан Рябко

Насамперед давайте визначимось в поняттях.

«Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного і того ж культу, віросповідання, напрямку, течії або толку, що добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб».

Закон України «Про свободу совісті і релігійні організації», ч. II, ст. 8.

«Територіальна громада - це мешканці, об'єднані постійним проживанням в межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання мешканців декількох сіл, що мають один адміністративний центр».

Закон України «Про місцеве самоуправління» ст. 1.

У Церкві релігійна громада мислиться як ἐκκλησία, тобто зібрання віруючих у Христа людей: «Де двоє чи троє зібрані в ім'я Моє, там Я посеред них» (Мф. 18:20). «Але в загальному зібранні да буде у вас одна молитва, одне прохання, один розум, одна надія в любові і радості непорочній» – пише св. Ігнатій Богоносець в посланні до Магнезійців (Магн. гл. VII).

Громада об'єднана навколо єпископа і пресвітерів, подібно першій громаді, об'єднаній навколо Христа. «Намагайтесь робити все в однодумстві Божому, так як єпископ предстательствує замість Бога, пресвітери займають місце собору апостолів, і дияконам, довірено служіння Ісуса Христа». «Без них немає Церкви». (Магн. гл. VI; Смирн. гл. VIII–IX; Тралл. гл. III–ХI; Ефес. гл. IV).

Парафіяни храму – це вірні Христу, які не просто назвалися християнами (напр.: «у мене Бог в душі», або «я теж хрещений в цій церкві»). Вони об'єднані не місцем проживання, а спілкуванням в Євхаристії, спільною молитвою, загальним служінням Богу і ближнім. Вони відомі своїм пастирем. Саме вони, згідно з церковним і світським правом, мають право голосу в громаді.

У наш час в селах, а тим більше містах існують одночасно кілька релігійних громад, православні, уніати, різні напрямки протестантизму або безліч сект. Ми можемо зустріти як атеїстів, так і людей, що не мають ніякого відношення до віри. Чи всі вони мають право голосу в релігійній громаді? Звичайно ж ні.

Що ж ми маємо сьогодні? У різних областях місцевими сільрадами організовуються за допомогою заїжджих активістів збори місцевих жителів, де і приймаються рішення про перехід громад канонічної УПЦ до новоствореної СЦУ. Чи законні такі дії місцевої влади?

Управління поліції в Вінницькій області, на своїй сторінці в фейсбук, дає відповідь на поставлені нами запитання: «Повноваження сільських, селищних, міських рад визначені в главі 11 Конституції і розділі 2 Закону, – до них не належить вирішення питань щодо організації діяльності релігійних громад. Тому всі рішення, які приймають на зборах територіальної громади щодо релігії, є незаконними і не можуть бути виконані.

Висновок: втручання територіальної громади в діяльність релігійних організацій буде порушенням ст. 11, 35, 37 140 Конституції України, наслідком чого може бути залучення окремих посадових осіб до відповідальності за ст. 161, 178, 179, 180, 341 Кримінального кодексу України.

Таким чином, всі питання, які виникають щодо релігії, в тому числі і питання про зміну конфесій, відносяться виключно до компетенції релігійних громад, учасниками яких є віруючі, згідно Церковного статуту релігійної організації». https://www.facebook.com/vinn.police/posts/2191672480891149

Дії деяких політичних діячів, які перебувають нині при владі, нагадують повадки феодалів, які керуючись принципом «чия земля, того і віра» творили безчинства і беззаконня в Середньовіччі.

Хотілося б нагадати, що наш народ, зневірившись в таких вождів, підтримав визвольне повстання Богдана Хмельницького.

Читайте також