Що таке свідомість і як навчитися керувати нею?
Нескінченний потік образів рідко підкоряється вольовому зусиллю. Православна аскетика пропонує перевірений спосіб не піддаватися марноті й віднайти духовну ясність.
Тетяна Ніколаєва питає:
Що таке свідомість і як навчитися керувати нею?
Відповідає протоієрей Василій Кучер:
На перше запитання точної відповіді немає ні в кого. Вчені досі сперечаються, що таке свідомість, і навіть називають це «важкою проблемою» – мозок вивчати можна скільки завгодно, але як із роботи нейронів виходить те, що я відчуваю себе «я», пояснити поки що ніхто не може.
У святоотцівській традиції говорять не так про свідомість, як про розум і серце. Розум – це те в людині, що може дивитися і дбайливо уважати. Він може бути зібраним і зверненим до Бога, а може «розсіюватися» по тисячі дрібниць. Серце – це глибина людини, де вона, власне, й ухвалює рішення.
Тепер про керування. Багато хто думає, що керувати свідомістю – означає контролювати кожну думку. Але так не вийде: думки приходять самі, і це нормально.
Преподобний Іоанн Ліствичник описує, як це працює. Спочатку приходить думка (отці називають це прилогом). Потім людина починає з нею «розмовляти» (сполучення), потім погоджується (складання), потім вона її полонить (полонення), а в підсумку стає звичкою, тобто пристрастю. Гріха в першому кроці немає. Уся боротьба в тому, щоб не починати «розмову».
Виходить, керувати можна не думками, а увагою. Питання не в тому, які думки прийшли, а в тому, на чому я затримуюся. Отці називали цю працю тверезістю – людина ніби прокидається і починає бачити, що відбувається в неї всередині.
А головний інструмент тут – коротка молитва. Помітив, що тебе «віднесло», – повернувся до Бога. І так раз за разом, без самознищення.
Спробуйте впродовж одного дня просто помічати, скільки разів думка йшла туди, куди ви її не посилали. Багато хто дуже дивується.
Це і є перший крок. Доки людина не бачить, що з нею відбувається, керувати їй нічим.