Притча: про найправильнішу молитву
Одного разу прийшла до мене одна жінка, з побожних, і запитала:
- Що мені робити, отче? Я неписьменна і не знаю молитов. Чт спасусь я без молитов?
Я сказав їй:
- А ти зовсім не молишся?
- Та я молюся!
- А як же ти молишся?
А вона каже мені:
- Так ось як я молюся: коли підмітаю будинок, молю Бога: Боже, вичисти бруд з душі моєї, як я вичищаю цей бруд з дому, і нехай подобається вона Тобі, як мені подобається чистий будинок. А коли перу білизну, то теж кажу: Господи, змий зло з душі моєї, щоб і я була чистою, як чиста ця сорочка. І так говорю в усьому, що б я не робила. Чи добре так робити?
- Живи так все своє життя!
* * *
Це безперервна молитва розуму. Тоді розум вже не буде допитливим, він уже не хоче що-небудь побачити, тому що у нього вже немає на це часу. Він уже не хоче побачити що-небудь інше, тому що весь час зайнятий священними і високими речами, духовними, а все інше залишає його байдужим.
Уривок з інтерв'ю з протосингелом Петронієм (Тенасе)
порталу Православие.ru
Читайте також
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.