Притча: про Боже довготерпіння
Фото: playcast.ru
Одного разу до нього постукав літній мандрівник поважного вигляду і попросився відпочити. Господар виявив гостинність, поставив на стіл їжу і запросив гостя підкріпитися. Той з радістю сів за стіл і негайно взявся за трапезу.
Господар запитав гостя, чому він не подякував Богові перед їжею і той відповів, що ніколи цього не робив, та й тепер не має наміру.
Побожний господар розсердився і прогнав мандрівника геть.
Того ж вечора, коли благочестивий господар встав на молитву, Бог запитав його, чому він прогнав втомленого і голодного гостя.
- Я не зміг винести його невдячності до Тебе, Господи!
Тоді Бог сказав йому:
- Я терплю цю людину 60 років, а ти не зміг потерпіти його навіть один вечір.
Читайте також
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.