Притча: про Боже довготерпіння
Фото: playcast.ru
Одного разу до нього постукав літній мандрівник поважного вигляду і попросився відпочити. Господар виявив гостинність, поставив на стіл їжу і запросив гостя підкріпитися. Той з радістю сів за стіл і негайно взявся за трапезу.
Господар запитав гостя, чому він не подякував Богові перед їжею і той відповів, що ніколи цього не робив, та й тепер не має наміру.
Побожний господар розсердився і прогнав мандрівника геть.
Того ж вечора, коли благочестивий господар встав на молитву, Бог запитав його, чому він прогнав втомленого і голодного гостя.
- Я не зміг винести його невдячності до Тебе, Господи!
Тоді Бог сказав йому:
- Я терплю цю людину 60 років, а ти не зміг потерпіти його навіть один вечір.
Читайте також
До святих – за попереднім записом
У печерах Лаври завжди одна температура – і при монголах, і при Хрущові. І одна й та ж святість. Але тепер до мощей пускають лише по сорок людей на день і за записом.
«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .
Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою
Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.
Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.