Притча: про Боже довготерпіння
Фото: playcast.ru
Одного разу до нього постукав літній мандрівник поважного вигляду і попросився відпочити. Господар виявив гостинність, поставив на стіл їжу і запросив гостя підкріпитися. Той з радістю сів за стіл і негайно взявся за трапезу.
Господар запитав гостя, чому він не подякував Богові перед їжею і той відповів, що ніколи цього не робив, та й тепер не має наміру.
Побожний господар розсердився і прогнав мандрівника геть.
Того ж вечора, коли благочестивий господар встав на молитву, Бог запитав його, чому він прогнав втомленого і голодного гостя.
- Я не зміг винести його невдячності до Тебе, Господи!
Тоді Бог сказав йому:
- Я терплю цю людину 60 років, а ти не зміг потерпіти його навіть один вечір.
Читайте також
Мат – це вірус: як одне брудне слово вбиває цілий світ
Про те, чому лайка – це семантична імпотенція, як мозок рептилії захоплює владу над особистістю і чому Вітгенштайн був правий.
Бюрократія пекла: Чому «Листи Баламута» – це дзеркало сучасності
Диявол носить костюм-трійку і працює в офісі. Розбираємо книгу Клайва Льюїса, написану під бомбардуваннями Лондона, і розуміємо: війна та сама, тільки ворог став непомітнішим.
Втеча еліти: Як православні єпископи втекли до Риму від власного народу
Луцьк, 1590 рік. Історія про те, як страх перед «нахабними мирянами» виявився сильнішим за страх Божий.
Залізна свобода: про що дзвенять кайдани апостола Петра
Інструмент тортур, який став дорожчим за золото. Історія найзухвалішої втечі в історії християнства: чому ми цілуємо кайдани і як вони «зварилися» в одну святиню.
Цифровий концтабір: день захисту даних чи день поминання свободи?
Ми досягли рубежу, за яким жива душа перетворюється на інвентарний номер. Про те, як залишитися іконою Творця у світі алгоритмів і соціального рейтингу.
Дорога, яка нікуди не веде: чому фільм «Покаяння» – це діагноз нам
Переглядаємо фільм «Покаяння» як інструкцію з очищення пам'яті та розуміємо, навіщо потрібна жива віра.