Притча: про Боже довготерпіння
Фото: playcast.ru
Одного разу до нього постукав літній мандрівник поважного вигляду і попросився відпочити. Господар виявив гостинність, поставив на стіл їжу і запросив гостя підкріпитися. Той з радістю сів за стіл і негайно взявся за трапезу.
Господар запитав гостя, чому він не подякував Богові перед їжею і той відповів, що ніколи цього не робив, та й тепер не має наміру.
Побожний господар розсердився і прогнав мандрівника геть.
Того ж вечора, коли благочестивий господар встав на молитву, Бог запитав його, чому він прогнав втомленого і голодного гостя.
- Я не зміг винести його невдячності до Тебе, Господи!
Тоді Бог сказав йому:
- Я терплю цю людину 60 років, а ти не зміг потерпіти його навіть один вечір.
Читайте також
Срібні підсвічники: як милосердя стає ціною спасіння душі
Ми часто сприймаємо прощення як легкий жест. Але сцена з роману Віктора Гюго відкриває іншу правду: за свободу іншого завжди доводиться платити своїм сріблом.
Братства: мережева структура проти імперії
У 1596 році православ'я в Україні оголосили «мертвим». Але поки еліти йшли до костелів, прості міщани створили структуру, яка переграла імперію та єзуїтів.
Анатомія сорому: чому фреска Мазаччо передає біль
Перед нами образ, який розділив історію на «до» і «після». Фреска Мазаччо – це не просто мистецтво, це дзеркало нашої катастрофи.
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.