Притча: про ченця, який бажав позбутися гніву

Фото: hiero.ru

Одного разу він вирішив: піду звідси у відокремлене місце, бачити там нікого не буду, а тому і гніватися буде ні на кого – так позбудуся цієї пристрасті. Вирішивши так, він пішов з обителі і самотньо поселився в печері.

Якось відправився він за водою. Зачерпнувши посудиною воду, монах поставив її на землю – і посудина негайно перекинулася і впала. Піднявши її, він зачерпнув води вдруге – посудина знову перекинулася. Потім, наповнена водою, і в третій раз перекинулася. Чернець розсердився, схопив її і розбив.

Схаменувшись, він зрозумів, що це біс насміхається над ним, і сказав собі: ось я пішов і в печеру, і все-таки не позбувся гніву, і знову переможений дияволом.

– Піду назад в монастир, бо всюди необхідні подвиг, терпіння і Божа допомога!

І, вставши, пішов в колишнє місце подвигів.

.

Читайте також

Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки

Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.

Обійми Отця: Чому у Бога на картині Рембрандта різні руки

Картина, де у Бога дві різні руки. Одна – чоловіча, інша – жіноча. Рембрандт помирав, коли писав це. Він знав таємні смисли свого полотна.

Операція «Рим»: Боротьба за крісла в Сенаті

Підроблені документи, афера з бланками і два собори в одному місті. Продовження розслідування найцинічнішої зради в історії східноєвропейського християнства.

Естетика прихистку: Чому християнство завжди повертається в катакомби

Розкішні собори – тимчасовий одяг Церкви. Її справжнє тіло – катакомби. Коли нас заганяють у підвали, ми нічого не втрачаємо. Ми повертаємося додому.

Мат – це вірус: як одне брудне слово вбиває цілий світ

Про те, чому лайка – це семантична імпотенція, як мозок рептилії захоплює владу над особистістю і чому Вітгенштайн був правий.

Бюрократія пекла: Чому «Листи Баламута» – це дзеркало сучасності

Диявол носить костюм-трійку і працює в офісі. Розбираємо книгу Клайва Льюїса, написану під бомбардуваннями Лондона, і розуміємо: війна та сама, тільки ворог став непомітнішим.