Притча: про ченця, який бажав позбутися гніву

Фото: hiero.ru

Одного разу він вирішив: піду звідси у відокремлене місце, бачити там нікого не буду, а тому і гніватися буде ні на кого – так позбудуся цієї пристрасті. Вирішивши так, він пішов з обителі і самотньо поселився в печері.

Якось відправився він за водою. Зачерпнувши посудиною воду, монах поставив її на землю – і посудина негайно перекинулася і впала. Піднявши її, він зачерпнув води вдруге – посудина знову перекинулася. Потім, наповнена водою, і в третій раз перекинулася. Чернець розсердився, схопив її і розбив.

Схаменувшись, він зрозумів, що це біс насміхається над ним, і сказав собі: ось я пішов і в печеру, і все-таки не позбувся гніву, і знову переможений дияволом.

– Піду назад в монастир, бо всюди необхідні подвиг, терпіння і Божа допомога!

І, вставши, пішов в колишнє місце подвигів.

.

Читайте також

Вода для серця: Чому Екзюпері писав про Хрещення, сам того не знаючи

Ми всі зараз блукаємо через пустелю втоми. Перечитуємо «Маленького принца» перед святом Богоявлення, щоб зрозуміти: навіщо нам насправді потрібна Жива вода.

Літургія під завалами: Про що мовчить зруйнована Десятинна церква

Князі втекли, еліта випарувалася. У палаючому Києві 1240 року з народом залишився лише невідомий митрополит, який загинув під уламками храму. Хроніка Апокаліпсису.

Святиня в кишені: Навіщо християни носили свинцеві фляги на шиї

Вони йшли пішки тисячі кілометрів, ризикуючи життям. Чому дешева свинцева фляжка з олією цінувалася дорожче золота і як вона стала прообразом нашої «тривожної валізки».

Чужі у своїх палацах: Чому Еліот назвав Різдво «гіркою агонією»

Свята минули, залишилося похмілля буднів. Розбираємо пронизливий вірш Т. С. Еліота про те, як важко повертатися до нормального життя, коли ти побачив Бога.

Бог у «крисані»: Чому для Антонича Вифлеєм переїхав у Карпати

Лемківські волхви, золотий горіх-Місяць у долонях Марії та Господь, що їде на санях. Як Богдан-Ігор Антонич перетворив Різдво з біблійної історії на особисте переживання кожного українця.

Розповіді про давню Церкву: становище мирян

У давнину громада могла вигнати єпископа. Чому ми втратили це право і стали безправними «статистами»? Історія великого перелому III століття.