Притча: абсолютна віра
Селяни молилися кожен день, але Бог не посилав дощу. Фото: agroreview.com
Стояло посушливе літо, і селяни, жителі невеликого селища, були стурбовані тим, що буде з їх урожаєм. Одного недільного день після літургії вони звернулися до свого священика за порадою.
– Отче, ми повинні щось робити, або ми втратимо врожай!
– Все, що від вас вимагається, – це молитися з абсолютною вірою. Молитва без віри – це не молитва. Вона повинна виходити з серця, – відповів священик.
Наступного тижня селяни збиралися двічі на день і молилися, щоб Бог послав їм дощ. У неділю вони прийшли до священика.
– Нічого не виходить, батюшка! Ми кожен день збираємося разом і молимося, а дощу все немає і немає.
– Ви дійсно молитеся з вірою? – запитав їх священик.
Вони почали запевняти його, що це так. Але священик заперечив:
– Я знаю, ви молитеся без віри, тому що жоден з вас, йдучи сюди, не прихопив з собою парасольку!
Читайте також
«Пікасо́»: втрата друга та подолання спокуси
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 20
Фільм «Капітан Фантастік»: чи правильно ми виховуємо дітей
У цьому фільмі ставляться непрості питання про виховання дітей: кого ми з них робимо, до чого їх готуємо? А ще про вміння визнавати помилки та робити вибір.
Притча: Візит до багатого колекціонера
Коротка притча про важливість правильно розставлених акцентів.
Новомученики XX століття: священномученик Олександр Харківський
Він прийняв священний сан досить пізно, у 49 років, а його святительське служіння проходило у непрості 1930-ті роки. Але всього цього могло й не бути...