Притча: абсолютна віра
Селяни молилися кожен день, але Бог не посилав дощу. Фото: agroreview.com
Стояло посушливе літо, і селяни, жителі невеликого селища, були стурбовані тим, що буде з їх урожаєм. Одного недільного день після літургії вони звернулися до свого священика за порадою.
– Отче, ми повинні щось робити, або ми втратимо врожай!
– Все, що від вас вимагається, – це молитися з абсолютною вірою. Молитва без віри – це не молитва. Вона повинна виходити з серця, – відповів священик.
Наступного тижня селяни збиралися двічі на день і молилися, щоб Бог послав їм дощ. У неділю вони прийшли до священика.
– Нічого не виходить, батюшка! Ми кожен день збираємося разом і молимося, а дощу все немає і немає.
– Ви дійсно молитеся з вірою? – запитав їх священик.
Вони почали запевняти його, що це так. Але священик заперечив:
– Я знаю, ви молитеся без віри, тому що жоден з вас, йдучи сюди, не прихопив з собою парасольку!
Читайте також
Срібні підсвічники: як милосердя стає ціною спасіння душі
Ми часто сприймаємо прощення як легкий жест. Але сцена з роману Віктора Гюго відкриває іншу правду: за свободу іншого завжди доводиться платити своїм сріблом.
Братства: мережева структура проти імперії
У 1596 році православ'я в Україні оголосили «мертвим». Але поки еліти йшли до костелів, прості міщани створили структуру, яка переграла імперію та єзуїтів.
Анатомія сорому: чому фреска Мазаччо передає біль
Перед нами образ, який розділив історію на «до» і «після». Фреска Мазаччо – це не просто мистецтво, це дзеркало нашої катастрофи.
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.