Притча: абсолютна віра

Селяни молилися кожен день, але Бог не посилав дощу. Фото: agroreview.com

Стояло посушливе літо, і селяни, жителі невеликого селища, були стурбовані тим, що буде з їх урожаєм. Одного недільного день після літургії вони звернулися до свого священика за порадою.

– Отче, ми повинні щось робити, або ми втратимо врожай!

– Все, що від вас вимагається, – це молитися з абсолютною вірою. Молитва без віри – це не молитва. Вона повинна виходити з серця, – відповів священик.

Наступного тижня селяни збиралися двічі на день і молилися, щоб Бог послав їм дощ. У неділю вони прийшли до священика.

– Нічого не виходить, батюшка! Ми кожен день збираємося разом і молимося, а дощу все немає і немає.

– Ви дійсно молитеся з вірою? – запитав їх священик.

Вони почали запевняти його, що це так. Але священик заперечив:

– Я знаю, ви молитеся без віри, тому що жоден з вас, йдучи сюди, не прихопив з собою парасольку!

Читайте також

Різдво без глянцю: про що мовчить чорна печера на іконі

Чому Богородиця відвертається від Немовляти, а в центрі святкової ікони зяє пекельна безодня. Розбір драми, прихованої у фарбах.

Кров на фундаменті вітчизняного християнства

Історія перших київських мучеників Феодора та Іоанна, чия смерть показала князю Володимиру страшну зворотню сторону язичництва і визначила Хрещення Русі.

Лід рушив: чому у зла не вистачить снігу, щоб скасувати весну

У світі, де «завжди зима, але ніколи не Різдво», ми впізнаємо свою реальність. Про те, чому лід відчаю приречений розтанути, і яку ціну Бог заплатив за нашу весну.

Зламаний ніс святителя: що знайшли лікарі в гробниці Миколая Чудотворця

Про результати експертизи 1953 року: сліди катувань, тюремний артрит і загадка мироточення з сухих кісток, яку наука не може пояснити більше півстоліття.

Сім єпископів проти дикого Криму: як Церква брала херсонеський плацдарм

Чому християнство в Криму почалося з «квитка в один кінець», як молитва вдарила по античному ринку і чому єпископ увійшов у розпечену піч.

Як вірив у Бога двірник дядя Коля

У радянські часи люди старшого покоління найчастіше були віруючими. Але свою віру вони старанно приховували і не афішували. Ось одна з таких історій.