Притча: про оманливу милість завойовника
Фото: goodfon.ru
Але не послухав цар християнської держави вельможу свого. Виступив він проти іновірного завойовника і загинув в кровопролитній битві з ворогом.
Вельможа мовчазно засудив царя за нерозсудливість, виявив покірність магометанському повелителю і був ним залишений при владі. Так впевнився він у власній мудрості і в милості агарянскій.
Але незабаром зажадав завойовник у вельможі дочку для свого гарему. Гірко задумався вельможа, але змушений був віддати дочку свою на поталу. Коли ж король невірних наказав віддати у свій гарем і улюбленого сина вельможі, в розпачі нарікав вельможа і був разом з сім'єю своєю підданий ганебній страті.
Перед смертю прокляв себе вельможа за те, що не воював він з мечем в руці і не загинув зі славою поруч з царем своїм, і розкаявся вельможа у своїй шаленій вірі в милосердя ворога. Зрозумів він, що милість хижака виявляє себе лише в тому, щоб не різати всіх овець разом, а тільки по черзі.
Читайте також
«Пікасо́»: втрата друга та подолання спокуси
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 20
Фільм «Капітан Фантастік»: чи правильно ми виховуємо дітей
У цьому фільмі ставляться непрості питання про виховання дітей: кого ми з них робимо, до чого їх готуємо? А ще про вміння визнавати помилки та робити вибір.
Притча: Візит до багатого колекціонера
Коротка притча про важливість правильно розставлених акцентів.
Новомученики XX століття: священномученик Олександр Харківський
Він прийняв священний сан досить пізно, у 49 років, а його святительське служіння проходило у непрості 1930-ті роки. Але всього цього могло й не бути...