Притча: про оманливу милість завойовника
Фото: goodfon.ru
Але не послухав цар християнської держави вельможу свого. Виступив він проти іновірного завойовника і загинув в кровопролитній битві з ворогом.
Вельможа мовчазно засудив царя за нерозсудливість, виявив покірність магометанському повелителю і був ним залишений при владі. Так впевнився він у власній мудрості і в милості агарянскій.
Але незабаром зажадав завойовник у вельможі дочку для свого гарему. Гірко задумався вельможа, але змушений був віддати дочку свою на поталу. Коли ж король невірних наказав віддати у свій гарем і улюбленого сина вельможі, в розпачі нарікав вельможа і був разом з сім'єю своєю підданий ганебній страті.
Перед смертю прокляв себе вельможа за те, що не воював він з мечем в руці і не загинув зі славою поруч з царем своїм, і розкаявся вельможа у своїй шаленій вірі в милосердя ворога. Зрозумів він, що милість хижака виявляє себе лише в тому, щоб не різати всіх овець разом, а тільки по черзі.
Читайте також
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.