Притча: про оманливу милість завойовника
Фото: goodfon.ru
Але не послухав цар християнської держави вельможу свого. Виступив він проти іновірного завойовника і загинув в кровопролитній битві з ворогом.
Вельможа мовчазно засудив царя за нерозсудливість, виявив покірність магометанському повелителю і був ним залишений при владі. Так впевнився він у власній мудрості і в милості агарянскій.
Але незабаром зажадав завойовник у вельможі дочку для свого гарему. Гірко задумався вельможа, але змушений був віддати дочку свою на поталу. Коли ж король невірних наказав віддати у свій гарем і улюбленого сина вельможі, в розпачі нарікав вельможа і був разом з сім'єю своєю підданий ганебній страті.
Перед смертю прокляв себе вельможа за те, що не воював він з мечем в руці і не загинув зі славою поруч з царем своїм, і розкаявся вельможа у своїй шаленій вірі в милосердя ворога. Зрозумів він, що милість хижака виявляє себе лише в тому, щоб не різати всіх овець разом, а тільки по черзі.
Читайте також
Новомученики XX століття: митрополит Анатолій Одеський
Священномученик Анатолій розпочинав свою діяльність як вчений та педагог, а закінчив як мученик і сповідник. Які уроки ми можемо винести з його житія?
«Гра в кальмара»: апофеоз жорстокості чи євангельське попередження?
Серіал відомий своїм жорстоким і кривавим змістом. Гравці змушені боротися за своє життя, беручи участь у дитячих іграх. Насильство й агресія, навіть у контексті вигаданих подій, можуть бути сприйняті як норма.
«Пикасо́»: церковна гімнографія і лекція отця Лавра
Уривки з книги Андрія Власова «Пикасо́. Частина перша: Раб». Епізод 21.
«Пікасо́»: втрата друга та подолання спокуси
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 20