Притча: про довіру святим

Фото: gazeta.a42.ru

Коли я жив з бабусею і мамою, у нас в квартирі завелися миші. Вони полками бігали, і ми не знали, як від них звільнитися. Мишоловки ми не хотіли ставити, тому що нам було шкода мишей.

Я згадав, що у требнику є напучування одного зі святих диким звірам. Там починається зі левів, тигрів і закінчується клопами. І я вирішив спробувати. Сів на ліжко перед каміном, надів епітрахіль, взяв книгу і сказав цьому святому:

Я анітрохи не вірю, що з цього щось вийде, але раз ти це написав, ти, значить, вірив. Я твої слова скажу, може, миша повірить, а ти молися про те, щоб це вийшло.

Я сів. Вийшла миша. Я її перехрестив:

Сиди і слухай! і прочитав молитву.

Коли я скінчив, перехрестив її знову:

Тепер іди і скажи іншим.

І після цього жодної миші у нас не було!

Читайте також

Вода для серця: Чому Екзюпері писав про Хрещення, сам того не знаючи

Ми всі зараз блукаємо через пустелю втоми. Перечитуємо «Маленького принца» перед святом Богоявлення, щоб зрозуміти: навіщо нам насправді потрібна Жива вода.

Літургія під завалами: Про що мовчить зруйнована Десятинна церква

Князі втекли, еліта випарувалася. У палаючому Києві 1240 року з народом залишився лише невідомий митрополит, який загинув під уламками храму. Хроніка Апокаліпсису.

Святиня в кишені: Навіщо християни носили свинцеві фляги на шиї

Вони йшли пішки тисячі кілометрів, ризикуючи життям. Чому дешева свинцева фляжка з олією цінувалася дорожче золота і як вона стала прообразом нашої «тривожної валізки».

Чужі у своїх палацах: Чому Еліот назвав Різдво «гіркою агонією»

Свята минули, залишилося похмілля буднів. Розбираємо пронизливий вірш Т. С. Еліота про те, як важко повертатися до нормального життя, коли ти побачив Бога.

Бог у «крисані»: Чому для Антонича Вифлеєм переїхав у Карпати

Лемківські волхви, золотий горіх-Місяць у долонях Марії та Господь, що їде на санях. Як Богдан-Ігор Антонич перетворив Різдво з біблійної історії на особисте переживання кожного українця.

Розповіді про давню Церкву: становище мирян

У давнину громада могла вигнати єпископа. Чому ми втратили це право і стали безправними «статистами»? Історія великого перелому III століття.