Притча: про те, як знайти справжні скарби

Фото: gemlovers.ru

Ніколи вона не подавала милостині і нікому не допомагала. Не слухала навіть святих отців, які переконували її, що коли вона прийняла на себе чернечу обітницю, то краще їй відмовитися і від тяжкості багатства. І ось вирішив вилікувати її від цієї недуги пресвітер Макарій, наглядач богадільні для калік. Прийшов до неї і каже:

– Попалися мені дорогі камені – смарагди та яхонти. Крадені вони або куплені, не можу сказати, тільки ці камені безцінні, ти їх можеш використати на прикраси. Господар дає за них п'ятсот червінців.

Жінка відразу ж захопилася придбати коштовності. Коли ж старець запропонував їй:

– Дійди до мого будинку, поглянь на ці камені, – не захотіла піти, передавши лише гроші для покупки.

Минув час, і дівчина соромилася нагадати пресвітеру про коштовності, тому що старець користувався в Олександрії великою повагою. Нарешті, зустрівши його в церкві, не витримала:

– Де ж камені?

Той ні слова ні кажучи повів її в свою богадільню для калік.

– Що завгодно спершу тобі бачити – яхонти або смарагди? – запитав він її.

– Що хочеш, – відповіла та.

А в богадільні було два відділення – на першому поверсі жили чоловіки, на другому жінки. Макарій повів її наверх і, вказуючи на калік, сліпих жінок, сказав:

– Ось це яхонти. Потім звів вниз:

– А це смарагди! І я вважаю, що дорожче ніде не знайти! Якщо вони не подобаються тобі, візьми свої гроші назад, або ж я витрачу на їжу для них.

Присоромлена дівчина з того часу почала жертвувати нужденним.

Читайте також