Притча: на які категорії діляться люди. Відповідь старця своїм відвідувачам
Фото: Pexels
Прийшли до старця кілька людей і почали скаржитися на священиків: такий-то священик бере багато грошей за таїнства, такий-то курить багато сигарет і ходить в кафетерії, інший аморальний – і представляють докази.
Вислухав їх старець, помовчав трохи і почав говорити:
– Я знаю зі свого досвіду, що в цьому житті люди поділяються на дві категорії. Третьої не існує: або в одній буде, або в іншій.
Отже, одна категорія людей подібна мусі. Муха має таку особливість: летить завжди і сідає на все брудне. Наприклад, якщо в саду багато запашних квітів і в кутку саду тварина зробила нечистоту, тоді муха, пролітаючи по прекрасному саду, пролетить над квітами і на жодну з них не сяде. Тільки коли побачить нечистоту, тоді відразу спуститься, сяде на неї і почне копатися в ній, насолоджуючись смородом, що виникає від ворошіння, і не може відірватися.
Інша категорія людей схожа на бджолу. Особливість бджоли – знаходити і сідати на красиве і солодке. Скажімо, в приміщенні, повному нечистот, хтось поклав в кутку лукум. Якщо принести туди бджолу, вона буде літати і ніде не сяде доти, поки не знайде лукум.
Так ось. Уяви, йдуть вулицею двоє людей, що належать до цих двох категорій. І приходять вони на те місце, де якийсь третій набруднив. Що робить людина першої категорії? Бере палицю і починає колупати нечистоти. А що робить другий? Він намагається прикопати нечистоти землею, щоб не відчули інші перехожі смороду, що виходить від бруду...
Читайте також
До святих – за попереднім записом
У печерах Лаври завжди одна температура – і при монголах, і при Хрущові. І одна й та ж святість. Але тепер до мощей пускають лише по сорок людей на день і за записом.
«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .
Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою
Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.
Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.