Єфрем Катунакський: Про те, як стати щасливим

Старець Єфрем Катунакський. Фото:youtube.com

Одного разу до нас в будинок в Фівах зайшла одержима; моя мама – жінка неграмотна, – каже їй: «Пресвята Богородице, Діво Маріє!»; та відразу почала кричати на неї: «Не кажи при мені цих слів!». Ось бачиш, навіть неписьменна людина завжди знайде, що сказати, а ти маєш можливість читати і знаєш молитви. Вимови вголос: «Господи, Ісусе Христе, помилуй мене грішного».

Молитва – звернення до Господа замінює собою мудрого старця-наставника, якого у багатьох людей немає. Якщо поруч з тобою твій духівник, – запитай у нього поради, а якщо немає – «Господи, Ісусе Христе, помилуй мене».

Якщо твоя робота чи професія не дозволяють піти в храм в неділю, створи храм у своєму серці. Храмом ми називаємо церкву, в яку ходимо, але і серце людське – теж є храм. Зараз я вже не ходжу на вечірню службу, мій слух падає, я нічого не чую. Комболоі – моє спасіння.

У церкві я часто заходив до вівтаря, там знаходиться Господь, він говорить з тобою. Часто траплялося таке, що в той час як старець служив, я не служив, бо відчував у цей момент небувалу Божу благодать. Вся церква була занурена в цю солодкість немов у мед. Старець служив, а я відчував Господа в цей момент.

Багато мирян трудяться в розумній (сердечній) і усвідомленій молитві, наче миряни, а насправді, в душі їх, вони живуть, як справжні монахи.

Дуже важливо до настання півночі, будь то десята або дев'ята година, встигнути вимовити молитву. Але будь уважний, ніщо не повинно відволікати тебе: ні телефонний дзвінок, ні, раптова втома, або злипаючі очі. Відключи телефон, дороби всі справи і віддайся молитві.

Всього півгодини, більше і не потрібно, вимови молитву, слово за словом, але так, щоб відчути її, усвідомити всі ці слова:

«Господи, Ісусе Христе, помилуй мене».

«Господи, Ісусе Христе, помилуй мене».

Так промов, з надривом, відчуй, що ти дійсно просиш помилування. Проведи в молитві хоча б півгодини, і ти побачиш, що цього достатньо, щоб протримати тебе цілий день в благості.

Через якийсь час, який залежить від того, наскільки ти чистий душею, ти зможеш відчути цю велику радість. Радість послужить стимулом до того, щоб ти став вимовляти молитву частіше і більшу кількість разів. Саме так радість тягне за собою молитву, а молитва – радість.

Одного разу ти скажеш: «Я найщасливіша людина на землі!».

Читайте також

Бог у снігах Фландрії: чому Брейгель Молодший одягнув волхвів у лахміття

Розбираємо шедевр, де біблійна історія засипана снігом. Чому мудреці Сходу виглядають, як втомлені подорожні, і як тиша картини лікує сучасну тривогу.

Святі, які не стріляли: загадка подвигу Бориса і Гліба

Вони могли взяти Київ силою. У них були мечі, гроші та найкращі дружини. Але вони обрали смерть. Розбираємо найдивнішу політичну відмову в історії Русі.

Трон із старого дерева: історія Вифлеємських ясел

У новорічну ніч світ поклоняється золоту та блиску, але головна святиня Рима – це п'ять грубих дощок з ясел для худоби. Розслідування історії Sacra Culla.

Синдром Скруджа: чому «Різдвяна пісня» – це книга про нас

Ми звикли вважати Скруджа лиходієм, але Діккенс писав про трагедію самотності. Як крижане серце вчиться знову битися і до чого тут покаяння.

Чотири ноти безсмертя: як загинув автор «Щедрика» і чому він переміг

Увесь світ співає цю мелодію на Різдво, але мало хто знає трагедію її автора. Історія Миколи Леонтовича – генія, вбитого в домі батька за пару чобіт.

Візантія: Гра престолів з кадилом у руках і 1000 років величі

Уявіть державу, де трон злітав до стелі, а за столом їли виделками, коли Європа ще їла руками. Це історія про віру, владу та золото.