Єфрем Катунакський: Про те, як стати щасливим
Старець Єфрем Катунакський. Фото:youtube.com
Одного разу до нас в будинок в Фівах зайшла одержима; моя мама – жінка неграмотна, – каже їй: «Пресвята Богородице, Діво Маріє!»; та відразу почала кричати на неї: «Не кажи при мені цих слів!». Ось бачиш, навіть неписьменна людина завжди знайде, що сказати, а ти маєш можливість читати і знаєш молитви. Вимови вголос: «Господи, Ісусе Христе, помилуй мене грішного».
Молитва – звернення до Господа замінює собою мудрого старця-наставника, якого у багатьох людей немає. Якщо поруч з тобою твій духівник, – запитай у нього поради, а якщо немає – «Господи, Ісусе Христе, помилуй мене».
Якщо твоя робота чи професія не дозволяють піти в храм в неділю, створи храм у своєму серці. Храмом ми називаємо церкву, в яку ходимо, але і серце людське – теж є храм. Зараз я вже не ходжу на вечірню службу, мій слух падає, я нічого не чую. Комболоі – моє спасіння.
У церкві я часто заходив до вівтаря, там знаходиться Господь, він говорить з тобою. Часто траплялося таке, що в той час як старець служив, я не служив, бо відчував у цей момент небувалу Божу благодать. Вся церква була занурена в цю солодкість немов у мед. Старець служив, а я відчував Господа в цей момент.
Багато мирян трудяться в розумній (сердечній) і усвідомленій молитві, наче миряни, а насправді, в душі їх, вони живуть, як справжні монахи.
Дуже важливо до настання півночі, будь то десята або дев'ята година, встигнути вимовити молитву. Але будь уважний, ніщо не повинно відволікати тебе: ні телефонний дзвінок, ні, раптова втома, або злипаючі очі. Відключи телефон, дороби всі справи і віддайся молитві.
Всього півгодини, більше і не потрібно, вимови молитву, слово за словом, але так, щоб відчути її, усвідомити всі ці слова:
«Господи, Ісусе Христе, помилуй мене».
«Господи, Ісусе Христе, помилуй мене».
Так промов, з надривом, відчуй, що ти дійсно просиш помилування. Проведи в молитві хоча б півгодини, і ти побачиш, що цього достатньо, щоб протримати тебе цілий день в благості.
Через якийсь час, який залежить від того, наскільки ти чистий душею, ти зможеш відчути цю велику радість. Радість послужить стимулом до того, щоб ти став вимовляти молитву частіше і більшу кількість разів. Саме так радість тягне за собою молитву, а молитва – радість.
Одного разу ти скажеш: «Я найщасливіша людина на землі!».
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.