Єфрем Катунакський: Про те, як стати щасливим

Старець Єфрем Катунакський. Фото:youtube.com

Одного разу до нас в будинок в Фівах зайшла одержима; моя мама – жінка неграмотна, – каже їй: «Пресвята Богородице, Діво Маріє!»; та відразу почала кричати на неї: «Не кажи при мені цих слів!». Ось бачиш, навіть неписьменна людина завжди знайде, що сказати, а ти маєш можливість читати і знаєш молитви. Вимови вголос: «Господи, Ісусе Христе, помилуй мене грішного».

Молитва – звернення до Господа замінює собою мудрого старця-наставника, якого у багатьох людей немає. Якщо поруч з тобою твій духівник, – запитай у нього поради, а якщо немає – «Господи, Ісусе Христе, помилуй мене».

Якщо твоя робота чи професія не дозволяють піти в храм в неділю, створи храм у своєму серці. Храмом ми називаємо церкву, в яку ходимо, але і серце людське – теж є храм. Зараз я вже не ходжу на вечірню службу, мій слух падає, я нічого не чую. Комболоі – моє спасіння.

У церкві я часто заходив до вівтаря, там знаходиться Господь, він говорить з тобою. Часто траплялося таке, що в той час як старець служив, я не служив, бо відчував у цей момент небувалу Божу благодать. Вся церква була занурена в цю солодкість немов у мед. Старець служив, а я відчував Господа в цей момент.

Багато мирян трудяться в розумній (сердечній) і усвідомленій молитві, наче миряни, а насправді, в душі їх, вони живуть, як справжні монахи.

Дуже важливо до настання півночі, будь то десята або дев'ята година, встигнути вимовити молитву. Але будь уважний, ніщо не повинно відволікати тебе: ні телефонний дзвінок, ні, раптова втома, або злипаючі очі. Відключи телефон, дороби всі справи і віддайся молитві.

Всього півгодини, більше і не потрібно, вимови молитву, слово за словом, але так, щоб відчути її, усвідомити всі ці слова:

«Господи, Ісусе Христе, помилуй мене».

«Господи, Ісусе Христе, помилуй мене».

Так промов, з надривом, відчуй, що ти дійсно просиш помилування. Проведи в молитві хоча б півгодини, і ти побачиш, що цього достатньо, щоб протримати тебе цілий день в благості.

Через якийсь час, який залежить від того, наскільки ти чистий душею, ти зможеш відчути цю велику радість. Радість послужить стимулом до того, щоб ти став вимовляти молитву частіше і більшу кількість разів. Саме так радість тягне за собою молитву, а молитва – радість.

Одного разу ти скажеш: «Я найщасливіша людина на землі!».

Читайте також

Гора Карантал: випробування спокоєм

Скельна вершина стоїть стіною між шумом Єрихона і тишею пустелі. Тут мовчання – як дзеркало, що проявляє те, з чого ми зроблені насправді.

Герої під низькою стелею: про літературу, яка розучилася бачити вічне

Сучасна проза дедалі частіше нагадує емоційну аптечку, позбавлену надії. Чому підміна морального вибору травмою забирає у нас небо і робить літературу тісною?

Паперова фортеця: григоріанський розкол 1925 року

У 1920-ті роки єкатеринбурзькі собори пустували за повної підтримки влади. Як проект ОДПУ зі створення слухняної церкви розбився об опір віруючих.

Кістка землі: чому скельні монастирі Дністра неможливо знищити

Лядова і Бакота – це тиша всередині каменю, що пережила набіги орди, вибух і затоплення. Історія про місця, де життя пішло під землю, щоб зберегтися.

Хрестовоздвиженське братство на Чернігівщині: спроба жити за Євангелієм

​Наприкінці XIX ст. миряни створили громаду, де віра визначала не лише богослужіння, а й працю, виховання, побут і стосунки. Цей досвід виявився незручним майже для всіх. Чому?

Слово Боже проти нейрослопу: як зберегти людяність

​Інформаційний шум та ШІ-генерації приводять людину до тваринного стану. Як вдумливе читання Писання допомагає зберегти смисли, розум та образ Божий в епоху нейрослопу.