Що таке анафема?
Фото: img-fotki.yandex.ru
Ірина Пилюк
Відповідає протоієрей Діонісій Дунаєв:
– Анафема (грец. Ἀνάθεμα – «відлучення» від ἀνατίθημι – «покладати, накладати»).
У світських ЗМІ і у звичайному обивательському розумінні анафема часто сприймається як синонім «прокляття». Однак це зовсім не так. Церква нікого не проклинає, як Своїх послідовників вчив Христос. «А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто гонить вас» (Мф. 5, 44).
Анафема – те, що віддано, вручено в абсолютну волю, в абсолютне володіння кому б то не було. У церковному ж значенні анафема – те, що було віддане на остаточний суд Божий і про що (або про кого) Церква вже не має ні свого піклування, ні своєї молитви. Оголошуючи комусь анафему, вона тим самим відкрито свідчить: ця людина, нехай навіть і називає себе християнином, така, що своїм світоглядом і вчинками сам засвідчив – до Церкви Христової він не має ніякого відношення.
Людина, яка ухиляється в єресь або розкол, і косніюча в цьому стані, не бажаючи покаятися і повернутися в лоно Церкви, сама себе ставить поза межами Церкви, виходить за її огорожу. Тому анафема – це констатація факту уходу людини з Церкви, а не прокляття її.
Читайте також
Як зберегти шлюб?
Історія про воду і вино з Кани Галілейської – це інструкція до того, як врятувати шлюб від руйнування.
Як поводитися з невіруючими родичами?
Ігумен Амвросій (Макєєв) радить, як чинити воцерковленим родичам, які хочуть, щоб їхній близький звернувся до Бога.
Наскільки страшний гріх роду?
Чи може гріх предків відображатися на нащадках, чи кожен несе відповідальність лише за свої вчинки? Про те, як Православна Церква ставиться до поняття «родовий гріх», розмірковує архімандрит Серапіон (Довлатов).
У чому полягає суть християнського подвигу?
Про сучасне подвижництво розмірковує протоієрей Василій Кучер.
Як навчитися любити Бога всім серцем, усіма думками і всією душею?
Про те, як полюбити Того, Хто тебе створив, розмірковує протоієрей Василій Кучер.