Притча: як можна купити смиренність. З життя преподобного Іоанна Дамаскіна
Фото: nazya.com
Одного разу старець, під керівництвом якого знаходився Іоанн, підкликав до себе:
– Син мій, ось кошики, сплетені нашими ченцями. Я чув, що в Дамаску кошики продаються за вищою ціною, ніж в Палестині. Візьми ці кошики, іди швидше в Дамаск і продай їх там. Але дивись, не продавай їх менше ціни, встановленої мною.
І старець призначив ціну кошиків подвійну проти справжньої. Іоанн звалив на себе кошики і відправився в довгий шлях. У Дамаску він ходив зі своєю ношею по базарах і пропонував городянам купити кошики. Покупці запитували ціну, а дізнавшись, лаяли його і сміялися над ним. Так минув час. Потім один з колишніх слуг Іоанна пізнав в обірваному, виснаженому ченці свого пана. Розчулений серцем, він купив ці кошики.
Повернувшись в лавру, Іоанн віддав братам виручку, не чекаючи будь-якої подяки. Він уже розумів, що старець посилав його в Дамаск не продавати, а «купувати» – здобувати смиренність.
Читайте також
Етнофілетизм: єресь 1872 року та сучасні парадокси Фанара
Півтора століття тому в Константинополі засудили церковний націоналізм. Сьогодні цей історичний документ змушує по-новому поглянути на політику тих, хто його створював.
Флорівський монастир у Києві: як обитель пережила виклики століть
Важкі монастирські двері зачиняються – і гуркіт Подолу зникає. За кам'яною аркою – 460 років безперервного життя обителі, яку не взяли ні вогонь, ні радянська влада.
Червоний терор в Україні: як більшовики грабували і осквернювали храми
За сухими протоколами ГубНК про «лом срібла» приховано систему свідомого блюзнірства. Вивчимо документальну хроніку 1919–22 років.
Святі врата: єдиний свідок, якому не ставлять запитань
Все навколо горіло, але цей надбрамний храм вистояв. Чому — не знає ніхто.
Речовий доказ №2: про що свідчить шматок льону з Ов'єдо
Плат 84 на 53 сантиметри з хаотичними, несиметричними плямами. Жоден експерт, який взявся за цей шматок льону, не зміг пояснити їх інакше, ніж підлинністю Євангелія.
Притвор: книга покаяння, яку ми розучилися читати
Ми проходимо через нього не зупиняючись. А він був побудований саме для того, щоб ми зупинилися і замислилися про головне.