Притча: як можна купити смиренність. З життя преподобного Іоанна Дамаскіна

Фото: nazya.com

Одного разу старець, під керівництвом якого знаходився Іоанн, підкликав до себе:

– Син мій, ось кошики, сплетені нашими ченцями. Я чув, що в Дамаску кошики продаються за вищою ціною, ніж в Палестині. Візьми ці кошики, іди швидше в Дамаск і продай їх там. Але дивись, не продавай їх менше ціни, встановленої мною.

І старець призначив ціну кошиків подвійну проти справжньої. Іоанн звалив на себе кошики і відправився в довгий шлях. У Дамаску він ходив зі своєю ношею по базарах і пропонував городянам купити кошики. Покупці запитували ціну, а дізнавшись, лаяли його і сміялися над ним. Так минув час. Потім один з колишніх слуг Іоанна пізнав в обірваному, виснаженому ченці свого пана. Розчулений серцем, він купив ці кошики.

Повернувшись в лавру, Іоанн віддав братам виручку, не чекаючи будь-якої подяки. Він уже розумів, що старець посилав його в Дамаск не продавати, а «купувати» – здобувати смиренність.

Читайте також

Світло Воскресіння на дні гинучого світу

Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.

Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті

Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.

Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?

Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.

Місяць закону і сонце благодаті

Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.

Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви

У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.

Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці

Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.