Притча: про кошики і справжню молитву
Фото: depositphotos.com
Якось приїхала людина за кошиками, постукала у келію:
– Отче, я приїхав за кошиками.
– Добре, – відповів старець і пішов за кошиками. Пішов і тут же забув, тому що в голові його завжди була тільки молитва – розмова з Богом. Приїжджий годину чекає, другу, знову стукає. Старець відкриває і запитує:
– Що ти хотів?
– Я за кошиками приїхав.
– За кошиками? Добре, зараз винесу.
Пішов і знову занурився в молитву. Приїжджий добре знав старця, його високі подвиги і був терплячий, знову постукав:
– Отче, принеси кошики.
Тоді старець, щоб не забути, пішов за кошиками, повторюючи:
– Кошики, кошики, кошики...
Вони не вміщалися в нього, ці кошики.
Читайте також
«Пікасо́»: втрата друга та подолання спокуси
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 20
Фільм «Капітан Фантастік»: чи правильно ми виховуємо дітей
У цьому фільмі ставляться непрості питання про виховання дітей: кого ми з них робимо, до чого їх готуємо? А ще про вміння визнавати помилки та робити вибір.
Притча: Візит до багатого колекціонера
Коротка притча про важливість правильно розставлених акцентів.
Новомученики XX століття: священномученик Олександр Харківський
Він прийняв священний сан досить пізно, у 49 років, а його святительське служіння проходило у непрості 1930-ті роки. Але всього цього могло й не бути...