Карантин і традиції: як православним ставитися до кремації
Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич). Фото: pravlife.org
Поки урядовці вносять зміни у правила поховання у зв'язку з епідемією, нас турбує інше питання – як православному ставитися до кремації? Чи по-християнськи спалювати тіла померлих? На це запитання «КП в Україні» відповів керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).
– У сучасному світі процедура кремації тіл покійних стає альтернативою похованню. Це пов'язано з низкою факторів: фінансовими можливостями сім'ї покійного, відсутністю кладовища поблизу, зручністю щодо подальшого догляду за могилою та іншими причинами.
Здавалося б, чи не все одно, як хоронити людину? Але справа в тому, що у християн особливе ставлення до тіла людини. Згідно з православним віровченням, людина складається з тіла, душі і духу, які і складають її цілісну природу.
Тіло для християнина – це не інструмент, не якийсь заводний механізм, не оболонка, а храм Божий. Під час земного життя воно освячене в таїнствах Хрещення, Миропомазання, Євхаристії. Тому й після смерті християни дбайливо ставляться до тіла померлого, воно не просто ховається, а чекає дня Воскресіння всіх померлих.
Віддання тіла землі – правильніше з точки зору православного вчення, поховання насичене біблійною символікою, і це втішає скорботних близьких. Поховання в землю – найвірніший спосіб розпорядження тілом померлого. Таким чином, ми символічно підтверджуємо свою віру у воскресіння мертвих, яку проповідував Христос.
Але якщо раптом обставини складаються так, що можливості поховати на кладовищі немає, то можна вдатися до кремації. Господь може відновити прах дрібних молекул. Адже він створив наш світ із порожнечі. Кремація сама по собі не є гріхом, але вона може бути у гріх, якщо такий вибір зроблено через протиріччя з релігією.
Вірянам, безумовно, потрібно шукати можливості для традиційного поховання, але якщо це все ж неможливо, то при похованні необхідно наполягати на тому, щоб кремації передувало відспівування, а не навпаки. Інакше текст похоронних молитвослів'їв втрачає свій сенс. Так само, згідно з вченням Церкви, прах покійного все одно повинен бути похований у землю.
Читайте також
Брудний палець Фоми у відкритій рані Христа
У Караваджо Христос Сам веде руку Фоми до Своєї рани. Він не відсторонюється від невір'я, а допускає апостола до хворого місця.
Як засновника Києво-Печерської лаври вигнали з Лаври
У 1069 році преподобного Антонія змусили залишити обитель, яку він сам і заснував. Він пішов до Чернігова і викопав там нову печеру.
Анатомія рейдерства: звідки виросло те, що ми бачимо зараз
Захоплення православних храмів здаються бідою останніх років. Але перша дата цієї історії – кінець вісімдесятих, і тоді ж склалася нинішня злочинна схема.
Сорок днів без вождя і духовне падіння народу
Іудеї чекали Мойсея сорок днів. Через сорок один втратили терпіння – і заплатили за це власним золотом.
Чому ми читаємо Біблію очима американських протестантів?
Купуючи просвітницькі книжки про створення світу, ми навіть не підозрюємо, що під їхньою обкладинкою ховаються аргументи західних протестантів минулого століття.
Унікальний козацький собор у Самарі та його інженерний секрет
Дерев'яний Троїцький собор побудували без металу. Як унікальний козацький храм пережив імперії і чому його архітектура рятує нас сьогодні.