Карантин і традиції: як православним ставитися до кремації

Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич). Фото: pravlife.org
Поки урядовці вносять зміни у правила поховання у зв'язку з епідемією, нас турбує інше питання – як православному ставитися до кремації? Чи по-християнськи спалювати тіла померлих? На це запитання «КП в Україні» відповів керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).
– У сучасному світі процедура кремації тіл покійних стає альтернативою похованню. Це пов'язано з низкою факторів: фінансовими можливостями сім'ї покійного, відсутністю кладовища поблизу, зручністю щодо подальшого догляду за могилою та іншими причинами.
Здавалося б, чи не все одно, як хоронити людину? Але справа в тому, що у християн особливе ставлення до тіла людини. Згідно з православним віровченням, людина складається з тіла, душі і духу, які і складають її цілісну природу.
Тіло для християнина – це не інструмент, не якийсь заводний механізм, не оболонка, а храм Божий. Під час земного життя воно освячене в таїнствах Хрещення, Миропомазання, Євхаристії. Тому й після смерті християни дбайливо ставляться до тіла померлого, воно не просто ховається, а чекає дня Воскресіння всіх померлих.
Віддання тіла землі – правильніше з точки зору православного вчення, поховання насичене біблійною символікою, і це втішає скорботних близьких. Поховання в землю – найвірніший спосіб розпорядження тілом померлого. Таким чином, ми символічно підтверджуємо свою віру у воскресіння мертвих, яку проповідував Христос.
Але якщо раптом обставини складаються так, що можливості поховати на кладовищі немає, то можна вдатися до кремації. Господь може відновити прах дрібних молекул. Адже він створив наш світ із порожнечі. Кремація сама по собі не є гріхом, але вона може бути у гріх, якщо такий вибір зроблено через протиріччя з релігією.
Вірянам, безумовно, потрібно шукати можливості для традиційного поховання, але якщо це все ж неможливо, то при похованні необхідно наполягати на тому, щоб кремації передувало відспівування, а не навпаки. Інакше текст похоронних молитвослів'їв втрачає свій сенс. Так само, згідно з вченням Церкви, прах покійного все одно повинен бути похований у землю.
Читайте також

Що відбувалося між Воскресінням і Вознесінням Господнім
Чому Христос одразу після Воскресіння не вознісся на небо, а взяв сорокаденну паузу? Де Він перебував цей час, чого навчав, про що говорив з апостолами?
Роль єпископа Римського у спілкуванні Церков у першому тисячолітті
На підставі вивчення актів і рішень Вселенських Соборів ми можемо впевнено визначити місце Римської Церкви та її єпископа у спілкуванні помісних Церков у епоху Вселенських Соборів.
«Пікасо́»: рай, заповідь і суперечність святих отців
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 22
Фільм «Заплати іншому»: роздуми про природу добра
Що, якщо відмовитися від вдячності за добру справу і попросити передати її іншій людині. Чи повернеться до тебе твоє добро і чи зробиш ти світ кращим?
Розповіді про стародавню Церкву: апостоли, пророки та дидаскали
За перших часів у Церкві, крім єпископів і дияконів, існували й інші посади: апостоли, пророки та дидаскали. Що це були за люди і яке служіння виконували?
Чи був преподобний Симеон Новий Богослов аутистом?
25 березня Церква святкує день пам'яті Симеона Нового Богослова.