Карантин і традиції: як православним ставитися до кремації

Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич). Фото: pravlife.org

Поки урядовці вносять зміни у правила поховання у зв'язку з епідемією, нас турбує інше питання – як православному ставитися до кремації? Чи по-християнськи спалювати тіла померлих? На це запитання «КП в Україні» відповів керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).

– У сучасному світі процедура кремації тіл покійних стає альтернативою похованню. Це пов'язано з низкою факторів: фінансовими можливостями сім'ї покійного, відсутністю кладовища поблизу, зручністю щодо подальшого догляду за могилою та іншими причинами.

Здавалося б, чи не все одно, як хоронити людину? Але справа в тому, що у християн особливе ставлення до тіла людини. Згідно з православним віровченням, людина складається з тіла, душі і духу, які і складають її цілісну природу.

Тіло для християнина – це не інструмент, не якийсь заводний механізм, не оболонка, а храм Божий. Під час земного життя воно освячене в таїнствах Хрещення, Миропомазання, Євхаристії. Тому й після смерті християни дбайливо ставляться до тіла померлого, воно не просто ховається, а чекає дня Воскресіння всіх померлих.

Віддання тіла землі – правильніше з точки зору православного вчення, поховання насичене біблійною символікою, і це втішає скорботних близьких. Поховання в землю – найвірніший спосіб розпорядження тілом померлого. Таким чином, ми символічно підтверджуємо свою віру у воскресіння мертвих, яку проповідував Христос.

Але якщо раптом обставини складаються так, що можливості поховати на кладовищі немає, то можна вдатися до кремації. Господь може відновити прах дрібних молекул. Адже він створив наш світ із порожнечі. Кремація сама по собі не є гріхом, але вона може бути у гріх, якщо такий вибір зроблено через протиріччя з релігією.

Вірянам, безумовно, потрібно шукати можливості для традиційного поховання, але якщо це все ж неможливо, то при похованні необхідно наполягати на тому, щоб кремації передувало відспівування, а не навпаки. Інакше текст похоронних молитвослів'їв втрачає свій сенс. Так само, згідно з вченням Церкви, прах покійного все одно повинен бути похований у землю.

Читайте також

Двопсалміє, Шестопсалміє і таємні молитви: традиція в русі

Про що ми мовчимо під час Шестопсалмія і навіщо священики читають молитви, яких ніхто не чує? Розбираємо структуру ранкового богослужіння.

«Брате мій, мене вбивають!»: Голгофа і чудеса святого Філумена

Він прийняв мученицьку смерть біля колодязя Якова, а його брат-близнюк почув його крик за тисячі кілометрів. Історія святого, який зупиняв танки і являвся після смерті.

«Від ночі утрюнює дух мій»: як з'явилася утреня і нащо молитися на світанку

Пліній повідомляв, що християни співають «на світанку». Як нічні бдіння монахів і традиції Єрусалима створили найскладніше богослужіння Церкви?

«Слава Богу за все!»: Наука вдячності та ключ до розуміння Літургії

Ми часто просимо, але рідко дякуємо. Про що таємно молиться священник, коли хор співає «Достойно і праведно», і як навчитися розуміти Літургію напередодні Різдвяного посту.

Сугуба єктенія і «Нині відпускаєш»: друга частина вечірні

Чому на єктенії «рцем» повторюється двічі? Розбираємо, як вечірнє богослужіння стало схожим на Літургію і що означає молитва Симеона Богоприємця.

День бабака чи вічність? Як перестати вбивати час і почати жити

Як перестати вбивати час? Відповіді шукаємо в Євангелії, античній міфології та культовому кіно.