ПЦУ оголосила себе істинною наступницею Київської митрополії
Епіфаній Думенко в Києво-Печерській лаврі
У ньому розповідається, що з 1686 року Києво-Печерська лавра перебувала під гнітом Кремля, а 7 січня Думенко нарешті звільнив Лавру «від духовного ярма Москви».
В публікації протиставляється історія Лаври «константинопольського» та «російського» періодів. Мовляв, до 1686 року і церковнослов'янська була в Лаврі української редакції, і Петро Могила складав канони «українським угодникам», а потім прийшла РПЦ і все – духовна окупація. В ПЦУ навіть не полінувалися поділити преподобних печерських: зі 120 святих 100 – «правильні», тобто «константинопольські», а 20 – «окупаційні».
Словом, якщо почитати публікацію ПЦУ, то виникає відчуття, що до 1686 року отці печерські тільки й робили, що займалися українською культурою та мовою, а потім прийшов Петро І, всіх вигнав та заселив Лавру якимись п'яницями з-під Рязані.
Але найвражаюче в цьому тексті, що ПЦУ позиціонує себе наступницею «константинопольської» Київської митрополії (до 1686 року), а УПЦ – наступницею «московського» періоду. А якщо Фанар оголосив передачу РПЦ тієї давньої митрополії незаконною, то й УПЦ (як наступниця «московської» Київської митрополії) перебуває в Лаврі як окупант.
Складається враження, що Думенко із співтоваришами – це давні подвижники, які перенеслися сюди з 1686 року на машині часу та заявили на Лавру свої права. Але якщо на хвилину відволіктися від казок і фентезі, то можна згадати, що Сергія Петровича, Зорю, Зінкевича та багатьох інших «рукопокладав» не Петро Могила, не Діонісій Балабан, а Філарет Денисенко (щоправда, перебуваючи під анафемою, визнаною всіма Церквами на чолі з Фанаром). А Філарет – це претендент на патріарший московський престол, багаторічний очільник екзархату РПЦ та ініціатор закриття Лаври у 60-ті.
Тобто всі ці люди – нащадки ієрарха, який відпав від тієї самої «московської» Церкви. І, за їхньою ж логікою, вони не світлолиці «константинопольські» ельфи, а такі ж «орки-окупанти», тільки ще й незаконнонароджені.
Усі розуміють, що подібні пропагандистські тексти пишуться для того, щоб «віджати» Києво-Печерську лавру. Шкода тільки, що в ПЦУ вважають українців настільки недалекими, що не соромляться пропонувати їм подібне чтиво.
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.