Притча: про ставлення людини до смерті
Фото: avtonomsurvival.ru
Але внутрішній голос сказав чоловікові, що вода в цьому колодязі отруєна. Однак він не звернув на це уваги і почав напувати водою свою дружину і дітей. Коли він дістав з колодязя останній черпак, щоб напитися самому, його рідні вже корчилися в передсмертних судорогах. Тоді він почав благати:
– Господи, спаси мою сім'ю, спаси моїх дітей і дружину! Жага виявилася сильнішою, і я проігнорував Твоє попередження.
– Я поверну тобі близьких, – відповів Господь, – якщо ти відповіси на одне Моє питання. Що є найнезбагненнішим в людині?
Довго думав подорожній, боявся відповісти невірно і, нарешті, сказав:
- Найнезбагненнішим в людині є те, що все своє життя вона бачить навколо себе смерть інших людей, але сама живе так, ніби ніколи не помре.
І Бог повернув життя його сім'ї.
Читайте також
Сокира при корені: що приховує ікона Вербної неділі
Під шаром святкового золота іконописець часто ховає не торжество, а богословське попередження. Єрусалим ще ликує, але нижній ярус ікони вже передчуває суд.
Вхід Господній до Єрусалима: тріумф, якого не помітила імперія
Справжній імперський тріумф – це брязкіт зброї, золото і запах влади. Те, що сталося в Єрусалимі в неділю перед Пасхою, не мало нічого спільного з цим.
Віфанія: тиха пристань Спасителя перед Голгофою
В останні дні перед Розп'яттям Христос залишав переповнений Єрусалим. Навіщо Він ішов за Єлеонську гору і що шукав у бідному селищі на краю пустелі?
Плита Понтія Пілата: як звичайне будівельне сміття відповіло скептикам
Десятиліттями критики повторювали: у римських архівах немає згадок про Пилата. Суперечки про реальність євангельських подій тривали нескінченно, поки відповідь не пролунала з-під землі.
Етнофілетизм: єресь 1872 року та сучасні парадокси Фанара
Півтора століття тому в Константинополі засудили церковний націоналізм. Сьогодні цей історичний документ змушує по-новому поглянути на політику тих, хто його створював.
Флорівський монастир у Києві: як обитель пережила виклики століть
Важкі монастирські двері зачиняються – і гуркіт Подолу зникає. За кам'яною аркою – 460 років безперервного життя обителі, яку не взяли ні вогонь, ні радянська влада.