Притча: про ставлення людини до смерті
Фото: avtonomsurvival.ru
Але внутрішній голос сказав чоловікові, що вода в цьому колодязі отруєна. Однак він не звернув на це уваги і почав напувати водою свою дружину і дітей. Коли він дістав з колодязя останній черпак, щоб напитися самому, його рідні вже корчилися в передсмертних судорогах. Тоді він почав благати:
– Господи, спаси мою сім'ю, спаси моїх дітей і дружину! Жага виявилася сильнішою, і я проігнорував Твоє попередження.
– Я поверну тобі близьких, – відповів Господь, – якщо ти відповіси на одне Моє питання. Що є найнезбагненнішим в людині?
Довго думав подорожній, боявся відповісти невірно і, нарешті, сказав:
- Найнезбагненнішим в людині є те, що все своє життя вона бачить навколо себе смерть інших людей, але сама живе так, ніби ніколи не помре.
І Бог повернув життя його сім'ї.
Читайте також
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.
Чому Торжество Православ'я – це свято художників
У Британському музеї зберігається невелика ікона – тридцять сім сантиметрів заввишки. Саме з неї варто почати розмову про те, що сталося в березні 843 року.
Похований заживо: як ігумен Афанасій переграв королів та єзуїтів
Його вбивали тричі – відлучали від сану, закували в колодки, розстрілювали. Відновлюємо хроніку подвигу святого за документами.
Розповіді про давню Церкву: стан духовенства в перші століття
Джерела цього часу змальовують досить неоднозначну картину стану кліру. Щоб її собі уявити, розберемо три аспекти: освіта, моральність і забезпечення.
Математика вузла: чому вервиця залишається безшумною зброєю
Предмет, який обиватель сприймає як прикрасу, монах отримує під час пострига як духовний меч. Що ховається в дев'яти переплетеннях одного вузла?
Срібні підсвічники: як милосердя стає ціною спасіння душі
Ми часто сприймаємо прощення як легкий жест. Але сцена з роману Віктора Гюго відкриває іншу правду: за свободу іншого завжди доводиться платити своїм сріблом.