Чи можуть молитися за нас праведні померлі родичі?

Фото: goodfon.ru

Анна Аракел

Відповідає протоієрей Діонісій Дунаєв:

- Найбільш консервативна і в той же час розповсюджена точка зору на це питання: після смерті про живих можуть молитися, заступатися за вас перед Богом, тільки святі, тому що їх стан настільки наближений до Бога, вони настільки сповнені любові, яку здобули в житті, що вона виливається і на нас, тих, що живуть зараз.

Після смерті людина не може ніяк змінити свій внутрішній стан. Якщо воно святість – так, вона молиться. Якщо ж його душа скалічена, виснажена гріхами, то вона сама потребує молитв живих про нього.

Грецький автор Васіліадіс Ніколаос у своїй книзі «Таїнство смерті» пише: «Покійні знають і моляться про нас... Ні, брат мій, ті, що знаходяться на небі небайдужі до нас, які живуть ще в нинішньому житті. «Земна смерть, відділення душі від тіла, не порушує зв'язку віруючого з Церквою, не відокремлює його від рідного місця і рідного улаштування, не відокремлює його від інших його «співчленів у Христі». До того ж, любов вічна, як і душі, як і Бог, Який є сама любов і джерело любові. Ось чому, в той час як будь-який інший зв'язок між живими і померлими перерваний, любов перебуває і триває навіки».

Однак більшість прикладів, які він наводить, більш відносяться до заступництва святих. Душі померлих не мають такої свободи дії, як ми, які живуть в цьому світі. Але Господь може відкривати їм ведення про нас, вони відчувають нашу гарячу молитву про них.

Згадаймо притчу про багача і Лазаря. Душа багатія після смерті потрапила в пекло, але і там він пам'ятав про своїх живих братів, які живуть також безпутно, і він просив Бога їх напоумити. Значить, душа зберігає пам'ять про земне життя і здатна навіть на тому світі волати до Бога про милість.

І не забудемо слова Писання: «Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих» (Мф. 22, 32).

Читайте також