Притча: вдячність, гідна Бога
Святі отці залишили нам багато притч, які не втрачають своєї актуальності. Фото: verimvohrista.org
Він запитав свого друга, що йому зробити, щоб віддячити Богу належним чином. У відповідь той розповів йому таку історію.
Чоловік усім серцем любив жінку та просив її вийти за нього заміж. Але в неї з цього приводу були зовсім інші плани. І ось одного разу вони разом йшли вулицею, і на перехресті жінку мало не збив автомобіль. Вона залишилася живою тільки завдяки тому, що її супутник, не втративши присутності духу, різко рвонув її назад. Потім жінка повернулася до нього і сказала: «Тепер я вийду за тебе».
– Як ти гадаєш, як почував себе в цю мить чоловік? – запитав друг.
Але замість відповіді той лише невдоволено скривив рота.
– Бачиш, – сказав йому друг, – можливо, ти зараз викликаєш у Бога ті самі почуття.
Читайте також
Смерть, що зрівняла стани
У Римі жінка була вічною дитиною, а раб – просто річчю. Але на арені амфітеатру християнки здобули право голосу і довели свою рівність із чоловіками.
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.