Притча: вдячність, гідна Бога

Святі отці залишили нам багато притч, які не втрачають своєї актуальності. Фото: verimvohrista.org

Він запитав свого друга, що йому зробити, щоб віддячити Богу належним чином. У відповідь той розповів йому таку історію.

Чоловік усім серцем любив жінку та просив її вийти за нього заміж. Але в неї з цього приводу були зовсім інші плани. І ось одного разу вони разом йшли вулицею, і на перехресті жінку мало не збив автомобіль. Вона залишилася живою тільки завдяки тому, що її супутник, не втративши присутності духу, різко рвонув її назад. Потім жінка повернулася до нього і сказала: «Тепер я вийду за тебе».

– Як ти гадаєш, як почував себе в цю мить чоловік? – запитав друг.

Але замість відповіді той лише невдоволено скривив рота.

– Бачиш, – сказав йому друг, – можливо, ти зараз викликаєш у Бога ті самі почуття.

Читайте також

Герої під низькою стелею: про літературу, яка розучилася бачити вічне

Сучасна проза дедалі частіше нагадує емоційну аптечку, позбавлену надії. Чому підміна морального вибору травмою забирає у нас небо і робить літературу тісною?

Паперова фортеця: григоріанський розкол 1925 року

У 1920-ті роки єкатеринбурзькі собори пустували за повної підтримки влади. Як проект ОДПУ зі створення слухняної церкви розбився об опір віруючих.

Кістка землі: чому скельні монастирі Дністра неможливо знищити

Лядова і Бакота – це тиша всередині каменю, що пережила набіги орди, вибух і затоплення. Історія про місця, де життя пішло під землю, щоб зберегтися.

Хрестовоздвиженське братство на Чернігівщині: спроба жити за Євангелієм

​Наприкінці XIX ст. миряни створили громаду, де віра визначала не лише богослужіння, а й працю, виховання, побут і стосунки. Цей досвід виявився незручним майже для всіх. Чому?

Слово Боже проти нейрослопу: як зберегти людяність

​Інформаційний шум та ШІ-генерації приводять людину до тваринного стану. Як вдумливе читання Писання допомагає зберегти смисли, розум та образ Божий в епоху нейрослопу.

Донатизм: як спрага ідеальної Церкви перетворила віру на поле битви

Після гонінь Діоклетіана Церква Північної Африки розкололася. Герої не пробачили слабких, розпочавши боротьбу за «чистоту», яка обернулася соціальним вибухом і насильством.