Притча: вдячність, гідна Бога

Святі отці залишили нам багато притч, які не втрачають своєї актуальності. Фото: verimvohrista.org

Він запитав свого друга, що йому зробити, щоб віддячити Богу належним чином. У відповідь той розповів йому таку історію.

Чоловік усім серцем любив жінку та просив її вийти за нього заміж. Але в неї з цього приводу були зовсім інші плани. І ось одного разу вони разом йшли вулицею, і на перехресті жінку мало не збив автомобіль. Вона залишилася живою тільки завдяки тому, що її супутник, не втративши присутності духу, різко рвонув її назад. Потім жінка повернулася до нього і сказала: «Тепер я вийду за тебе».

– Як ти гадаєш, як почував себе в цю мить чоловік? – запитав друг.

Але замість відповіді той лише невдоволено скривив рота.

– Бачиш, – сказав йому друг, – можливо, ти зараз викликаєш у Бога ті самі почуття.

Читайте також

Анафема від імені мерця

​У 1054 році християнський світ розкололося через документ без юридичної сили. Це історія про те, як амбіції та випадковий скандал виявилися важливішими за єдність.

55 мільйонів віруючих, або Як перепис 1937 року поставив СРСР у глухий кут

​У розпал терору понад п'ятдесят мільйонів людей відкрито назвали себе віруючими. Ці цифри настільки налякали владу, що їх негайно засекретили на півстоліття.

Хвороба нашого століття в казці Андерсена

Версія казки, яку ми пам'ятаємо з дитинства, – обрізана. В оригіналі Герда перемагає зло молитвою «Отче наш», і від її подиху на морозі з'являються ангели.

Кресляр, який вигадав Грааль

Таємні досьє в Національній бібліотеці Франції, нащадки Христа, шифри Леонардо. Міфологія народилася з квартири у французькій глушині і закінчилася визнанням під присягою.

Афон за кілька хвилин від пробки на Столичному шосе

У Голосієві є балка, де замовкають сирени, перестає ловити мобільний і над головою змикається ліс. І до неї – двадцять хвилин від центру Києва.

Монофелітство – єресь, якій хотілося миру

У VII столітті Візантія була на межі краху. Частина ієрархії готова прийняти зручну формулу заради порятунку кордонів. Один старець відмовляється – і платить за це язиком і рукою.