Притча: в'яз і виноград
Фото: ukrsadvinprom.com
Він довго розглядав в'яз і виноградну лозу, а потім запитав:
- Брат мій у Христі, що думаєш ти про це дерево і про цю виноградну лозу?
- Думаю, що вони дуже корисні один для одного! – відповів чоловік.
- Звичайно, в'яз і лоза досить корисні і придатні один для одного. Але відомо тобі, який глибокий зміст прихований в цій користі і придатності?
- Який же сенс? – запитав чоловік.
- В'яз безплідний, – відповідав чернець, – лоза дарує плоди. Але лоза ця не зможе приносити плоди, якщо буде лежати на землі – і плоди її будуть гнилими, і сама вона згниє. Обвившись ж навколо дерева, дає лоза плоди і за себе, і за в'яз. Виходить, що не безплідний в'яз, бо без нього не було б ніяких плодів у виноградної лози! А нині, обвившись навколо в'яза, принесе лоза плоди рясні і смачні! Ось в цьому і є прихований сенс і урок усім нам, рабам Божим!
- Поясни, – здивувався чоловік, – який же урок для мене в тому, що, лежачи на землі, дає лоза плід гнилий, а обвившись навколо в'яза – рясний?
- Урок цей про бідність і багатство, – пояснив чернець. – У багатого багато багатства, але бідний він перед лицем Господа, бо багатий, багатством своїм тішимий, рідко молиться Господу. А якщо і молиться, то молитви його слабкі і Господом не почуті.
Коли ж багатий подає бідному, знаючи, що на угодна Богу милостиня свята, молить бідний Господа за багатого. І молитва його сильна, і Господь її чує. Наділяє він багатого, множачи його багатство, а той подає бідному, живлячи його.
Так і в'яз, плода не даючи, захищає виноградну лозу від полуденного сонця, а в посуху живить водою, яку в собі має.
Бо блаженний той, хто багатство своє від Господа маючи, бідних наділяє.
Читайте також
Срібні підсвічники: як милосердя стає ціною спасіння душі
Ми часто сприймаємо прощення як легкий жест. Але сцена з роману Віктора Гюго відкриває іншу правду: за свободу іншого завжди доводиться платити своїм сріблом.
Братства: мережева структура проти імперії
У 1596 році православ'я в Україні оголосили «мертвим». Але поки еліти йшли до костелів, прості міщани створили структуру, яка переграла імперію та єзуїтів.
Анатомія сорому: чому фреска Мазаччо передає біль
Перед нами образ, який розділив історію на «до» і «після». Фреска Мазаччо – це не просто мистецтво, це дзеркало нашої катастрофи.
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.