Справді існування храмів УПЦ в Україні «аморально»?
Останнім штрихом стала заява голови Львівської ОДА Максима Козицького, що будувати у Львівській області храм УПЦ – «аморально».
А сьогодні, 14 липня, біля будинку священика Максима Йоенка депутати-«патріоти» збирають «народне віче», на якому збираються таврувати «московського попа» ганьбою і, головне, зносити паркан його будинку, нагадаємо, приватної законної власності. Минулої ночі, нагадаємо, цей самий паркан невідомі розписали образами і нацистськими символами.
От читаєш це і не розумієш – це що у нас, середньовіччя таке? Коли нормально переслідувати людей за їхні релігійні переконання, збирати натовп, щоб вигнати або прибрати «неугодних»? Причому, гаразд неугодних, але це ж не шпигуни, не сепаратисти якісь, це ваші сусіди з прилеглих вулиць і сіл.
Як можуть депутати і чиновники такого рангу говорити слова та вчиняти дії, які повністю суперечать Конституції? Як можна так нахабно дискредитувати українські закони і владу?
І це при тому, що навіть в окупованому Криму і невизнаних республіках Донбасу спокійнісінько діють повністю «моральні» парафії ПЦУ і УГКЦ. І ніхто там не заявляє, що, мовляв, «аморально» у нас існування цих релігійних структур і ми не дозволимо їм діяти на «нашій землі».
Так що ж, виходить, у агресора більше демократії, ніж в «найпатріотичнішому» регіоні України?
Читайте також
Від кого охороняють Лавру?
Заповідник «Києво-Печерська лавра» у 2025 році витратить 23 млн. 833 тис. 410,02 грн. на охорону.
Україна та Пакистан: чим ми відрізняємося?
У далекому Пакистані скандал: банда ісламістів у змові з чиновниками організували масштабне цькування християн.
Похмурий «антикриз» влади проти ООН
12 січня голова ДЕСС Єленський провів «антикризову» пресконференцію «Свобода совісті в Україні: її вороги та захисники».
Подвійні стандарти влади: про захист одних та утиск інших
У Держетнополітики перейнялися захистом прав євреїв, у тому числі релігійних.
Тепер вороги – це ті, хто святкує Різдво 7 січня?
Як і слід було очікувати, запровадження державою новоюліанського/григоріанського календаря для ПЦУ та УГКЦ стало ще одним інструментом для поділу українців.