Історія Остробрамської ікони Богородиці

Ікона Богородиці «Остробрамська». Фото: wikipedia.org

Про походження Остробрамської або Корсунської, за її першим найменуванням, ікони Пресвятої Богородиці існує кілька переказів. Найімовірнішою бачиться поява ікони у місті Вільно (нині Вільнюс) після одного з походів великого князя Литовського Ольгерда проти кримських татар. Ікона була привезена Ольгердом з Корсуня (сьогоднішнього Севастополя) як подарунок для його першої дружини Марії.

Друга дружина князя, Іуліанія, також не залишила святиню поза увагою. Її піклуванням у Вільно, на місці, де постраждали віленські мученики Антоній, Іоанн та Євстафій, було засновано Троїцький монастир, куди вона передала Корсунську ікону. Можна стверджувати, що до 1431 р. ікона вже прославилася як чудотворна, оскільки в цей час їй вже було встановлено церковне святкування, яке відзначалося в день пам'яті литовських мучеників – 14 (27) квітня. У цей час ікона постійно знаходилася в каплиці поблизу Троїцької церкви на так званому Гострому або Верхньому кінці Вільно – районі міста, що розташовувався на височині.

Нинішнім найменуванням Корсунська ікона зобов'язана побудові нової стіни та воріт з вежею на Гострому кінці, що почалася у 1498 році. Будівництво це було ініційовано самим великим князем, який серйозно побоювався навали татар. У вежі спеціально для ікони було влаштовано каплицю, в яку й помістили святиню. У народі нова вежа одержала назву «Гострі ворота» (польською – «Остра Брама»), звідси й ікону почали називати Остробрамською.

Весь цей час, незважаючи на зміну розташування, ікона продовжувала перебувати у віданні Троїцького Віленського монастиря, як, власне, і новозбудована каплиця.

Коли в 1596 році Троїцький монастир перейшов до уніатів, ікона була винесена православними з каплиці на Гострих воротах і поміщена в Микільську церкву, що залишалася православною, звідки в 1609 році її силою захопили уніати і повернули на колишнє місце.

Тут ікона незабаром стала об'єктом конфлікту між базиліанами, які жили при Троїцькій церкві і контролювали каплицю на Острій Брамі, і кармелітами, чий монастир розташовувався при костелі святої Терези.

Прибравши до рук каплицю з іконою, кармеліти відновили її шанування і навіть перебудували в 1671 році стару каплицю, в якій ікона знаходилася до пожежі 1714 року, після якої протягом тридцяти років місцем її перебування був кармелітський костел, перейменований після закриття на Остробрамський.

З XVIII століття з'являються перші записані свідчення про чудеса від ікони. У 1829 році було проведено реставрацію ікони із заміною ризи, при знятті якої на іконі був виявлений слов'янський напис: «Найчесніша Херувим і Найславніша без порівняння Серафим». Причиною реставрації стали ушкодження, заподіяні французами у 1812 році.

На жаль, у процесі роботи католицьким реставраторам змінила звична скрупульозність, і в результаті ікона була не стільки реставрована, скільки оновлена явно в католицькому дусі. Покриту новою золотою ризою і поміщену у великий кіот ікону повернули до каплиці, яка стала місцем її постійного перебування.

Читайте також