Притча: про лихослів'я і серце, переповнене злом
Лихослів'я. Фрагмент картини Ієроніма Босха. Фото: wikimedia.org
У Сербії, в одній лікарні, з ранку і до вечора обходячи хворих, працювали доктор з фельдшером. У фельдшера був злий язик, і він постійно, немов брудною ганчіркою, бив будь-кого, про кого б не згадав. Його брудна лайка не жаліла навіть Господа Бога.
Одного разу доктора відвідав його друг, який приїхав здалеку. Доктор запросив його бути присутнім на операції. З доктором був і фельдшер. Гостю стало млосно, коли побачив страшну рану, з якої точився гній з огидним запахом. А фельдшер, не змовкаючи, лаявся.
Тоді друг запитав доктора:
- Як ти можеш слухати таку блюзнірську лайку?
Доктор відповів:
- Друг мій, я звик до гнійних ран. З гнійних ран повинен витікати гній. Якщо гній скупчився в тілі, він випливає з відкритої рани. Якщо гній накопичується в серці, він виходить через вуста. Мій фельдшер, лаючись, лише відкриває зло, накопичене в душі, і виливає його з душі своєї, як гній з рани.
Читайте також
«Пікасо́»: втрата друга та подолання спокуси
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 20
Фільм «Капітан Фантастік»: чи правильно ми виховуємо дітей
У цьому фільмі ставляться непрості питання про виховання дітей: кого ми з них робимо, до чого їх готуємо? А ще про вміння визнавати помилки та робити вибір.
Притча: Візит до багатого колекціонера
Коротка притча про важливість правильно розставлених акцентів.
Новомученики XX століття: священномученик Олександр Харківський
Він прийняв священний сан досить пізно, у 49 років, а його святительське служіння проходило у непрості 1930-ті роки. Але всього цього могло й не бути...