Притча: відлюдник і продавець. Про праведність, що досягнута неосудженням

Фото: pikabu.ru

І ось звернувся пустельник до Господа з прохальною молитвою:

- Сподоби, Господи, пізнати людину, яка більше мене самого в благочесті і молитві досягла успіху.

Сподобив Господь і відкрив пустельнику:

- Живе в місті, поруч з житлом твоїм, один продавець овочів, який вельми Мені життям своїм праведним догодив.

Зібрався чернець в дорогу і в місто відправився. Прийшов на ринок і став людей торгових і перехожих розпитувати, де йому продавця овочів знайти. Вказали йому люди місце і порадили, щоб дивився він уважніше, бо продавець овочів той людина з себе зовсім непримітна.

Довго шукав пустельник продавця овочів і знайшов! І справді виявився він людиною непоказною і непомітною. Став його пустельник розпитувати, чим це він так Господу догодив.

- Людина я маленька, непримітна, відповідає продавець овочів, і гадки не маю, чим це я Господу догодити зумів!

- Гаразд, каже пустельник, а відомо тобі, чи благочестиві інші мешканці міста цього?

- Звичайно, благочестиві! відповідає продавець овочів. Не грішать, спасаються, Господу нашому догоджають...

Гаразд. Вирішив пустельник не здаватися і зрозуміти, чим це продавець овочів так Господу догодив. Став віддалік і дивиться, як той торгує. Бачить пустельник, що кошик із зеленню порожніє швидко, а ось монет у продавця овочів особливо і не додається. Просить він за свої труди трохи, а часто і так зелень віддає людям бідним і безпритульним.

Скоро кошик зовсім спорожнів, а пустельника продавець овочів в гості до себе покликав і нічліг запропонував. Пішли вони через все місто. Йшли повз двори багатих, там музика грала і люди веселилися. Йшли повз двори бідних, звідки тільки стогони і плач доносилися. Дійшли і до халупи продавця овочів.

Продавкць овочів зварив юшку із зелені, якою він на ринку торгує, і покликав пустельника за стіл.

- Чим же ти живеш? запитав пустельник.

- Так ось, що вторгую, на те і живу, відповів продавець овочів.

- Так це вся їжа твоя і є? здивувався пустельник.

- Дякуючи Богу, відповів продавець овочів, який мене від щедрот своїх і живить.

- Як гадаєш, запитав пустельник, а інші люди теж Господу дякують?

- У місті нашому, відповідає продавець овочів, живуть люди добрі і благочестиві. І всі вони Господу нашому за щедрі дари Його дякують.

- А ось ми з тобою повз двір багатого проходили, - каже пустельник. І музика там грала, і вино рікою лилося, і страв всяких багато було. Думаєш, і там Бога славлять?

- Звичайно, славлять! відповідав продавець овочів. Вони більше всіх і славлять, бо щедріше за інших Господь наш їх обдарував!

Після такої відповіді пустельнику стало абсолютно ясно, чому саме догодив цей незлобивий продавець овочів Господу.

Читайте також

«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння

Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .

Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою

Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.

Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта

Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.

Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода

Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.

Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки

Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.

Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років

За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.