Притча: відлюдник і продавець. Про праведність, що досягнута неосудженням

Фото: pikabu.ru

І ось звернувся пустельник до Господа з прохальною молитвою:

- Сподоби, Господи, пізнати людину, яка більше мене самого в благочесті і молитві досягла успіху.

Сподобив Господь і відкрив пустельнику:

- Живе в місті, поруч з житлом твоїм, один продавець овочів, який вельми Мені життям своїм праведним догодив.

Зібрався чернець в дорогу і в місто відправився. Прийшов на ринок і став людей торгових і перехожих розпитувати, де йому продавця овочів знайти. Вказали йому люди місце і порадили, щоб дивився він уважніше, бо продавець овочів той людина з себе зовсім непримітна.

Довго шукав пустельник продавця овочів і знайшов! І справді виявився він людиною непоказною і непомітною. Став його пустельник розпитувати, чим це він так Господу догодив.

- Людина я маленька, непримітна, відповідає продавець овочів, і гадки не маю, чим це я Господу догодити зумів!

- Гаразд, каже пустельник, а відомо тобі, чи благочестиві інші мешканці міста цього?

- Звичайно, благочестиві! відповідає продавець овочів. Не грішать, спасаються, Господу нашому догоджають...

Гаразд. Вирішив пустельник не здаватися і зрозуміти, чим це продавець овочів так Господу догодив. Став віддалік і дивиться, як той торгує. Бачить пустельник, що кошик із зеленню порожніє швидко, а ось монет у продавця овочів особливо і не додається. Просить він за свої труди трохи, а часто і так зелень віддає людям бідним і безпритульним.

Скоро кошик зовсім спорожнів, а пустельника продавець овочів в гості до себе покликав і нічліг запропонував. Пішли вони через все місто. Йшли повз двори багатих, там музика грала і люди веселилися. Йшли повз двори бідних, звідки тільки стогони і плач доносилися. Дійшли і до халупи продавця овочів.

Продавкць овочів зварив юшку із зелені, якою він на ринку торгує, і покликав пустельника за стіл.

- Чим же ти живеш? запитав пустельник.

- Так ось, що вторгую, на те і живу, відповів продавець овочів.

- Так це вся їжа твоя і є? здивувався пустельник.

- Дякуючи Богу, відповів продавець овочів, який мене від щедрот своїх і живить.

- Як гадаєш, запитав пустельник, а інші люди теж Господу дякують?

- У місті нашому, відповідає продавець овочів, живуть люди добрі і благочестиві. І всі вони Господу нашому за щедрі дари Його дякують.

- А ось ми з тобою повз двір багатого проходили, - каже пустельник. І музика там грала, і вино рікою лилося, і страв всяких багато було. Думаєш, і там Бога славлять?

- Звичайно, славлять! відповідав продавець овочів. Вони більше всіх і славлять, бо щедріше за інших Господь наш їх обдарував!

Після такої відповіді пустельнику стало абсолютно ясно, чому саме догодив цей незлобивий продавець овочів Господу.

Читайте також

Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість

Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.

Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки

Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.

Обійми Отця: Чому у Бога на картині Рембрандта різні руки

Картина, де у Бога дві різні руки. Одна – чоловіча, інша – жіноча. Рембрандт помирав, коли писав це. Він знав таємні смисли свого полотна.

Операція «Рим»: Боротьба за крісла в Сенаті

Підроблені документи, афера з бланками і два собори в одному місті. Продовження розслідування найцинічнішої зради в історії східноєвропейського християнства.

Естетика прихистку: Чому християнство завжди повертається в катакомби

Розкішні собори – тимчасовий одяг Церкви. Її справжнє тіло – катакомби. Коли нас заганяють у підвали, ми нічого не втрачаємо. Ми повертаємося додому.

Мат – це вірус: як одне брудне слово вбиває цілий світ

Про те, чому лайка – це семантична імпотенція, як мозок рептилії захоплює владу над особистістю і чому Вітгенштайн був правий.