Що більше угодно Богу, служіння Марії чи служіння Марфи?
Господь не дорікав Марфу в її служінні, Він дорікав її в засудженні: Марфа дорікнула (засудила) Марію, що та нічого не робить корисного, а тільки сидить і слухає. Фото: vk.com
Андрій Бурмістров
Відповідає протоієрей Ігор Рябко:
- У цьому євангельському уривку дві сестри Марфа та Марія демонструють нам образи двох видів служіння Богу і людям: служіння діяльне і служіння споглядальне. І обидва ці служіння, в різному ступені, залежно від внутрішнього устрою, повинні поєднуватися в кожній людині. Діяльне служіння має перемежовується з споглядальним і навпаки.
Серед святих є багато тих, хто присвятив своє життя діяльному служінню людям, є і ті, що з молодих років удосконалювалися в служінні споглядальному, невпинно віддаючи всього себе молитві і богоспілкуванню. Є ж і такі подвижники, які починали свою працю Богу з діяльного служіння, а потім поступово прийшли до споглядального молитовного подвигу. І всі ці шляхи прекрасні і богоугодні.
Що стосується зазначеного Євангельського оповідання, то можна сказати, що Господь не дорікав Марфу в її служінні, Він дорікав її в засудженні: Марфа дорікнула (засудила) Марію, що та нічого не робить корисного, а тільки сидить і слухає. Так часто зайва захопленість діяльністю, до того ж навіть корисною і потрібною, може бути збитковою для духовного життя. Захоплюючись самим процесом, часом ми втрачаємо здатність тверезо мислити, втрачаємо розуміння сенсу того, навіщо ця активна діяльність потрібна. А вона, як і будь-яка діяльність в нашому земному житті, повинна привести нас до споглядання Лику Божого серцем, очищеним від пристрастей.
Так людина може все життя працювати в церкві, стежити за свічками, займатися прибиранням і прикрашення храму, але якщо це не призведе її до любові до Бога і людей, то труди її будуть суть суєтними і марними.
Читайте також
Наскільки страшний гріх роду?
Чи може гріх предків відображатися на нащадках, чи кожен несе відповідальність лише за свої вчинки? Про те, як Православна Церква ставиться до поняття «родовий гріх», розмірковує архімандрит Серапіон (Довлатов).
У чому полягає суть християнського подвигу?
Про сучасне подвижництво розмірковує протоієрей Василій Кучер.
Як навчитися любити Бога всім серцем, усіма думками і всією душею?
Про те, як полюбити Того, Хто тебе створив, розмірковує протоієрей Василій Кучер.
«Нехай воскресне Бог»: чому ми говоримо про минулу подію як про майбутню?
Лінгвістичні та богословські особливості відомої молитви розбирає протоієрей Василій Кучер.
Як пережити втрату духівника?
Відхід наставника – величезне випробування. Протоієрей Вадим Гладкий про те, як впоратися з втратою духівника і чому ця подія – крок до духовного дорослішання.