Авва Агафон та прокажений

Милостиня. Фото: offshoreview.eu

Ішов якось авва Агафон у місто для продажу скромного рукоділля і на дорозі побачив прокаженого, що лежав. Той спитав його:

– Куди йдеш?

– Іду до міста, – відповів авва Агафон, – продати своє рукоділля.

– Вияви любов, знеси і мене туди.

Старець підняв його, на своїх плечах відніс у місто. Прокажений сказав йому:

– Поклади мене там, де будеш продавати своє рукоділля.

Старець так і вчинив. Коли він продав одну річ, прокажений запитав його:

– За скільки це ти продав?

– За стільки, – відповів старець.

Прокажений попросив:

– Купи мені хліба.

Коли старець продав іншу річ, прокажений запитав:

– Це за скільки продав?

– За стільки, – відповів старець.

– Купи мені ще хліба.

Старець купив. Коли ледве розпродав своє рукоділля і хотів піти, прокажений спитав:

– Ти йдеш?

– Іду, – відповів авва.

Прокажений сказав:

– Вияви любов, віднеси мене туди, звідки приніс.

Старець зробив і це. Тоді прокажений сказав:

– Благословенний ти, Агафоне, від Господа на небесах і на землі.

Авва озирнувся на прокаженого і не побачив нікого. То був ангел Господній, що прийшов випробувати старця.

Читайте також

Вхід Господній до Єрусалима: тріумф, якого не помітила імперія

Справжній імперський тріумф – це брязкіт зброї, золото і запах влади. Те, що сталося в Єрусалимі в неділю перед Пасхою, не мало нічого спільного з цим.

Віфанія: тиха пристань Спасителя перед Голгофою

В останні дні перед Розп'яттям Христос залишав переповнений Єрусалим. Навіщо Він ішов за Єлеонську гору і що шукав у бідному селищі на краю пустелі?

Плита Понтія Пілата: як звичайне будівельне сміття відповіло скептикам

Десятиліттями критики повторювали: у римських архівах немає згадок про Пилата. Суперечки про реальність євангельських подій тривали нескінченно, поки відповідь не пролунала з-під землі.

Етнофілетизм: єресь 1872 року та сучасні парадокси Фанара

Півтора століття тому в Константинополі засудили церковний націоналізм. Сьогодні цей історичний документ змушує по-новому поглянути на політику тих, хто його створював.

Флорівський монастир у Києві: як обитель пережила виклики століть

Важкі монастирські двері зачиняються – і гуркіт Подолу зникає. За кам'яною аркою – 460 років безперервного життя обителі, яку не взяли ні вогонь, ні радянська влада.

Червоний терор в Україні: як більшовики грабували і осквернювали храми

За сухими протоколами ГубНК про «лом срібла» приховано систему свідомого блюзнірства. Вивчимо документальну хроніку 1919–22 років.