Авва Агафон та прокажений

Милостиня. Фото: offshoreview.eu

Ішов якось авва Агафон у місто для продажу скромного рукоділля і на дорозі побачив прокаженого, що лежав. Той спитав його:

– Куди йдеш?

– Іду до міста, – відповів авва Агафон, – продати своє рукоділля.

– Вияви любов, знеси і мене туди.

Старець підняв його, на своїх плечах відніс у місто. Прокажений сказав йому:

– Поклади мене там, де будеш продавати своє рукоділля.

Старець так і вчинив. Коли він продав одну річ, прокажений запитав його:

– За скільки це ти продав?

– За стільки, – відповів старець.

Прокажений попросив:

– Купи мені хліба.

Коли старець продав іншу річ, прокажений запитав:

– Це за скільки продав?

– За стільки, – відповів старець.

– Купи мені ще хліба.

Старець купив. Коли ледве розпродав своє рукоділля і хотів піти, прокажений спитав:

– Ти йдеш?

– Іду, – відповів авва.

Прокажений сказав:

– Вияви любов, віднеси мене туди, звідки приніс.

Старець зробив і це. Тоді прокажений сказав:

– Благословенний ти, Агафоне, від Господа на небесах і на землі.

Авва озирнувся на прокаженого і не побачив нікого. То був ангел Господній, що прийшов випробувати старця.

Читайте також

Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи

Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.

Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?

Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань

Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті

Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.

Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»

У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.

Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість

Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.

Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки

Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.