Авва Агафон та прокажений

Милостиня. Фото: offshoreview.eu

Ішов якось авва Агафон у місто для продажу скромного рукоділля і на дорозі побачив прокаженого, що лежав. Той спитав його:

– Куди йдеш?

– Іду до міста, – відповів авва Агафон, – продати своє рукоділля.

– Вияви любов, знеси і мене туди.

Старець підняв його, на своїх плечах відніс у місто. Прокажений сказав йому:

– Поклади мене там, де будеш продавати своє рукоділля.

Старець так і вчинив. Коли він продав одну річ, прокажений запитав його:

– За скільки це ти продав?

– За стільки, – відповів старець.

Прокажений попросив:

– Купи мені хліба.

Коли старець продав іншу річ, прокажений запитав:

– Це за скільки продав?

– За стільки, – відповів старець.

– Купи мені ще хліба.

Старець купив. Коли ледве розпродав своє рукоділля і хотів піти, прокажений спитав:

– Ти йдеш?

– Іду, – відповів авва.

Прокажений сказав:

– Вияви любов, віднеси мене туди, звідки приніс.

Старець зробив і це. Тоді прокажений сказав:

– Благословенний ти, Агафоне, від Господа на небесах і на землі.

Авва озирнувся на прокаженого і не побачив нікого. То був ангел Господній, що прийшов випробувати старця.

Читайте також

Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта

Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.

Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода

Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.

Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки

Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.

Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років

За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.

Чому Торжество Православ'я – це свято художників

У Британському музеї зберігається невелика ікона – тридцять сім сантиметрів заввишки. Саме з неї варто почати розмову про те, що сталося в березні 843 року.

Похований заживо: як ігумен Афанасій переграв королів та єзуїтів

Його вбивали тричі – відлучали від сану, закували в колодки, розстрілювали. Відновлюємо хроніку подвигу святого за документами.