Авва Агафон та прокажений
Милостиня. Фото: offshoreview.eu
Ішов якось авва Агафон у місто для продажу скромного рукоділля і на дорозі побачив прокаженого, що лежав. Той спитав його:
– Куди йдеш?
– Іду до міста, – відповів авва Агафон, – продати своє рукоділля.
– Вияви любов, знеси і мене туди.
Старець підняв його, на своїх плечах відніс у місто. Прокажений сказав йому:
– Поклади мене там, де будеш продавати своє рукоділля.
Старець так і вчинив. Коли він продав одну річ, прокажений запитав його:
– За скільки це ти продав?
– За стільки, – відповів старець.
Прокажений попросив:
– Купи мені хліба.
Коли старець продав іншу річ, прокажений запитав:
– Це за скільки продав?
– За стільки, – відповів старець.
– Купи мені ще хліба.
Старець купив. Коли ледве розпродав своє рукоділля і хотів піти, прокажений спитав:
– Ти йдеш?
– Іду, – відповів авва.
Прокажений сказав:
– Вияви любов, віднеси мене туди, звідки приніс.
Старець зробив і це. Тоді прокажений сказав:
– Благословенний ти, Агафоне, від Господа на небесах і на землі.
Авва озирнувся на прокаженого і не побачив нікого. То був ангел Господній, що прийшов випробувати старця.
Читайте також
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.