Авва Агафон та прокажений
Милостиня. Фото: offshoreview.eu
Ішов якось авва Агафон у місто для продажу скромного рукоділля і на дорозі побачив прокаженого, що лежав. Той спитав його:
– Куди йдеш?
– Іду до міста, – відповів авва Агафон, – продати своє рукоділля.
– Вияви любов, знеси і мене туди.
Старець підняв його, на своїх плечах відніс у місто. Прокажений сказав йому:
– Поклади мене там, де будеш продавати своє рукоділля.
Старець так і вчинив. Коли він продав одну річ, прокажений запитав його:
– За скільки це ти продав?
– За стільки, – відповів старець.
Прокажений попросив:
– Купи мені хліба.
Коли старець продав іншу річ, прокажений запитав:
– Це за скільки продав?
– За стільки, – відповів старець.
– Купи мені ще хліба.
Старець купив. Коли ледве розпродав своє рукоділля і хотів піти, прокажений спитав:
– Ти йдеш?
– Іду, – відповів авва.
Прокажений сказав:
– Вияви любов, віднеси мене туди, звідки приніс.
Старець зробив і це. Тоді прокажений сказав:
– Благословенний ти, Агафоне, від Господа на небесах і на землі.
Авва озирнувся на прокаженого і не побачив нікого. То був ангел Господній, що прийшов випробувати старця.
Читайте також
Смерть, що зрівняла стани
У Римі жінка була вічною дитиною, а раб – просто річчю. Але на арені амфітеатру християнки здобули право голосу і довели свою рівність із чоловіками.
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.