Що означає вираз «перемолитися»?

Надірватися можна від усього і від «молитви» в тому числі. Фото: hram-troicy.prihod.ru

Тетяна Шматіна

Відповідає протоієрей Василь Кучер:

– Так, зашкодити людині може навіть молитва. Людина – унікальне творіння, здатне завдати собі шкоди навіть найбезневиннішими предметами. Але ми ж не звинувачуємо ніж у тому, що порізали собі палець. Як і за потрапляння в аварії під суд йдуть не автомобільні транспортні засоби, а водії, що ними управляли. Що вже говорити про молитву, яка за силою впливу на людину і все, що її оточує, не зрівняти ні з яким іншим явищем.

Для того, щоб відповісти на поставлене вами запитання, треба трохи розібратися. Для початку потрібно зрозуміти, що таке молитва. Якщо ми говоримо про молитву, як про перебування перед Божим лицем, як про Богоспілкування, яке виражається у всьому способі життя (і навіть думки) християнина, то такої молитви багато бути не може. Митрополит Антоній Сурожський якось сказав, що завдання християнина полягає в тому, щоб все життя перетворити на молитву – служіння Богу. У цьому сенсі молитва – це не тільки слова, а особливий стан, який впливає на все, що людина робить. Саме тому святі отці коли говорили про надзвичайну молитву, називали її «розумною діяльністю». Для них безперестанна серечна молитва, що виражається в живому відчутті присутності Бога – це ідеал, до якого людині потрібно прагнути. До такої молитви, власне кажучи, і закликає апостол Павло, коли говорить «невпинно моліться».

З іншого боку, під словом «молитва» дуже часто розуміють «молитовне правило» – певну кількість ранкових і вечірніх молитов, до яких, на свій розсуд або, рідко, з благословення духівника додають акафісти, канони, кафізми і глави з Священного Писання. При цьому, головну мету молитви вважають в необхідності «віднімати» заплановану кількість тексту. Такий механічний підхід перетворює молитву на важкий обов'язок. Замість радісного спілкування з Богом людина просто «йде на роботу».

Так, прочитувати молитовне правило необхідно. Але це має бути не механічне повторення слів, а їх проживання, вслуховування в них, спроба осягнути їх духовний зміст. І головне – це має супроводжуватися каяттям. В іншому випадку, користі буде мало. Ну і, звичайно, всі додаткові молитвослів'я потрібно узгоджувати з духівником.

Це дуже важливо. Тому що надірватися можна від усього, і від молитви в тому числі. Буває, що людина, особливо неофіт, призначить сама собі правило і вичитує його добу на проліт. «Помолитися» так півроку-рік, а потім трапляється надлом. Людина або взагалі перестає молитися, або ж «удосконалюється» у своєму самовільному «молитовному чуванні», і, як наслідок, впадає в гординю.

Обидва випадки – сумний результат неправильного ставлення до молитви. Мабуть, вони і маються на увазі, коли вимовляється слово «перемолиться».

Святі отці вважали міру – вищою із чеснот. Тому як до молитви, так і взагалі до всього в житті, ми повинні підходити з міркуванням і розумом, намагаючись у всьому дотримуватися почуття міри.

Читайте також