Притча: Зовнішнє та внутрішнє

Жебрак. Фото: vsegda-pomnim.com
Один цар, роз'їжджаючи царством зі своїми придворними, зустрів двох старців-жебраків у подертому одязі. Він негайно зупинився, вийшов із колісниці, вклонився їм до землі й поцілував їх.
Придворні образилися таким вчинком царя, який принижує, за їхнім розумінням, царську гідність. Прямо ж висловити своє невдоволення не наважилися. Пояснити цареві непристойність його вчинку взявся його рідний брат. Цар вислухав і пообіцяв дати йому відповідь.
Місто це мало такий звичай. До громадянина, засудженого до смертної кари, напередодні надсилався герольд із сурмою і починав перед вікнами його будинку сурмити.
Цар увечері того ж дня, коли мав пояснення з братом, послав сурмача до вікон його будинку. Той, звісно, засмутився і всю ніч провів без сну.
Вранці пішов він разом зі своєю дружиною до царського палацу. Цар прийняв його у своїх внутрішніх покоях і сказав:
– Нерозумний! Ти злякався проповідника моєї волі, хоча не зробив проти мене нічого, гідного смертної кари. Як же тобі можна було вчити мене, коли я віддав перевагу жебракам – проповідникам Божим, які гучніше за всяку сурму проповідують мені про смерть і про страшне пришестя мого Владики, перед яким я без числа згрішаю? Так, нині викриваючи своє безумство, – підсумував цар, – злякався ти.
Але оскільки брат висловив своє невдоволення цареві за порадою придворних вельмож, то цар і їх не залишив без викриття. Він наказав влаштувати чотири ящики, два з них позолотити зовні, а всередину покласти смердючих кісток; інші ж обмазати смолою та сажею, всередину покласти дорогоцінне каміння.
Приготувавши це, цар покликав вельмож і, вказуючи на ящики, запитав їх:
– Які ящики кращі: визолочені чи обмазані смолою?
Вельможі вказали на перші. Цар наказав розкрити ті й інші. Справа пояснилася. Тоді цар сказав вельможам:
– Знайте ж, що треба звертати увагу на внутрішнє й сокровенне, а не на зовнішнє. Ви образилися, коли я вклонився погано вдягненим жебракам. А я бачив очима розуму, що вони чесні й шляхетні душею.
Читайте також
Розповіді про давню Церкву. Рівень управління: патріарх
Як кілька єпископських кафедр піднеслися над рештою, чому церковна карта почала повторювати карту імперії та чи є патріаршество священною формою устрою Церкви?
Літопис без автора
«Повість временних літ» ми звикли називати працею преподобного Нестора. Але підпис на ній залишив інший монах, а сам літопис передавали з рук у руки.
Як весілля зупинило війну
Юну слуцьку княжну видали заміж, щоб два магнатські роди не залили місто кров'ю. Невдовзі уніатський митрополит поскаржився, що в Слуцьку ожило Православ'я.
Людина перед лицем стихії
Самотня постать на березі здається нікчемно малою перед водною стихією, але саме вона постає перед Творцем.
Таємниці Голгофи у світлі археології
Завіса віків приховує реальні події IV століття. Археологія та давні тексти відображають справжній шлях великої християнської святині.
Запорожці на захисті гнаної віри
Історія про те, як козаки піднімали шаблі, заступаючись за принижених батюшок і, водночас, – дебоширили в храмах.