Притча: Вершник, фермер та бідняк
Дерево біля дороги. Фото: create.vista.com
Один старець пішов у самітники і протягом десяти років благав Бога про одне: дізнатися, чому на Землі одні народжуються і стають багатими, а інші – бідними. Особливо коли найчастіше творчо обдаровані люди – бідняки, а багаті – найпересічніші особистості, які просто народилися у вдалій родині. Чому відбувається така несправедливість?
І ось Бог змилостивився і послав до нього Ангела. Ангел сказав:
– Я не буду нічого пояснювати. Для початку просто закрий очі.
Старець заплющив очі, і коли розплющив їх, опинився на дереві, в дуплі. Ангел продовжив:
– Тут ти пробудеш три дні. Спостерігай за тим, що відбувається.
І почав чернець спостерігати.
Першого дня проскакав вершник на вороному коні, в блискучих латах. Біля дерева від сідла випадково відв'язався мішок і ляснувся на землю. На другий день підійшов до дерева фермер, розгорнув скатертину, вставив її їжею і почав їсти, але раптом помітив мішок. Він побачив, що в мішку золото, дуже зрадів і побіг з мішком далі, залишивши обід під деревом. На третій день проходив бідний мандрівник, побачив їжу і накинувся на неї жадібно. Не встиг він закінчити трапезу, як вернувся вершник на вороному коні й почав вимагати повернути свої гроші. Почав його мучити, а потім убив, зрозумівши, що це марно. І тут чернець не витримав і почав кричати від гніву:
– Ти ж обіцяв мені дати відповіді на мої запитання, але я побачив ще одну сцену несправедливості!
– Стривай, – відповів йому Ангел. – Я зараз тобі розтлумачу сенс побаченого. Той вершник – це багатій. Він об'їжджав свої володіння та збирав податі. У нього ще повно таких самих мішків, який він втратив. Просто жадібність не давала зупинитися. Інших цінностей, окрім злата, він не має. Той фермер збанкрутував і заклав своє майно. Вчора був останній день повернення грошей, і якби він не знайшов цей мішок, він залишився б без усього і потрапив би до в'язниці. Але він відкупився знайденим золотом і врятував себе та сім'ю. Той бідний мандрівник у молодості, напідпитку, вбив людину. Після цього він мучився все своє життя, роздав майно бідним і благав Бога про мученицьку смерть, щоб спокутувати свій гріх. Вчора його бажання виповнилося, і тепер він не просто викупив свій гріх, але став ще й Святим Мучеником. Вершника ж, який убив його, тепер будуть переслідувати кошмари. Він покається і почне допомагати бідним.
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.