Притча: Вершник, фермер та бідняк

Дерево біля дороги. Фото: create.vista.com

Один старець пішов у самітники і протягом десяти років благав Бога про одне: дізнатися, чому на Землі одні народжуються і стають багатими, а інші – бідними. Особливо коли найчастіше творчо обдаровані люди – бідняки, а багаті – найпересічніші особистості, які просто народилися у вдалій родині. Чому відбувається така несправедливість?

І ось Бог змилостивився і послав до нього Ангела. Ангел сказав:

– Я не буду нічого пояснювати. Для початку просто закрий очі.

Старець заплющив очі, і коли розплющив їх, опинився на дереві, в дуплі. Ангел продовжив:

– Тут ти пробудеш три дні. Спостерігай за тим, що відбувається.

І почав чернець спостерігати.

Першого дня проскакав вершник на вороному коні, в блискучих латах. Біля дерева від сідла випадково відв'язався мішок і ляснувся на землю. На другий день підійшов до дерева фермер, розгорнув скатертину, вставив її їжею і почав їсти, але раптом помітив мішок. Він побачив, що в мішку золото, дуже зрадів і побіг з мішком далі, залишивши обід під деревом. На третій день проходив бідний мандрівник, побачив їжу і накинувся на неї жадібно. Не встиг він закінчити трапезу, як вернувся вершник на вороному коні й почав вимагати повернути свої гроші. Почав його мучити, а потім убив, зрозумівши, що це марно. І тут чернець не витримав і почав кричати від гніву:

– Ти ж обіцяв мені дати відповіді на мої запитання, але я побачив ще одну сцену несправедливості!

– Стривай, – відповів йому Ангел. – Я зараз тобі розтлумачу сенс побаченого. Той вершник – це багатій. Він об'їжджав свої володіння та збирав податі. У нього ще повно таких самих мішків, який він втратив. Просто жадібність не давала зупинитися. Інших цінностей, окрім злата, він не має. Той фермер збанкрутував і заклав своє майно. Вчора був останній день повернення грошей, і якби він не знайшов цей мішок, він залишився б без усього і потрапив би до в'язниці. Але він відкупився знайденим золотом і врятував себе та сім'ю. Той бідний мандрівник у молодості, напідпитку, вбив людину. Після цього він мучився все своє життя, роздав майно бідним і благав Бога про мученицьку смерть, щоб спокутувати свій гріх. Вчора його бажання виповнилося, і тепер він не просто викупив свій гріх, але став ще й Святим Мучеником. Вершника ж, який убив його, тепер будуть переслідувати кошмари. Він покається і почне допомагати бідним.

Читайте також

Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?

Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань

Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті

Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.

Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»

У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.

Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість

Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.

Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки

Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.

Обійми Отця: Чому у Бога на картині Рембрандта різні руки

Картина, де у Бога дві різні руки. Одна – чоловіча, інша – жіноча. Рембрандт помирав, коли писав це. Він знав таємні смисли свого полотна.