Притча: Вершник, фермер та бідняк

Дерево біля дороги. Фото: create.vista.com

Один старець пішов у самітники і протягом десяти років благав Бога про одне: дізнатися, чому на Землі одні народжуються і стають багатими, а інші – бідними. Особливо коли найчастіше творчо обдаровані люди – бідняки, а багаті – найпересічніші особистості, які просто народилися у вдалій родині. Чому відбувається така несправедливість?

І ось Бог змилостивився і послав до нього Ангела. Ангел сказав:

– Я не буду нічого пояснювати. Для початку просто закрий очі.

Старець заплющив очі, і коли розплющив їх, опинився на дереві, в дуплі. Ангел продовжив:

– Тут ти пробудеш три дні. Спостерігай за тим, що відбувається.

І почав чернець спостерігати.

Першого дня проскакав вершник на вороному коні, в блискучих латах. Біля дерева від сідла випадково відв'язався мішок і ляснувся на землю. На другий день підійшов до дерева фермер, розгорнув скатертину, вставив її їжею і почав їсти, але раптом помітив мішок. Він побачив, що в мішку золото, дуже зрадів і побіг з мішком далі, залишивши обід під деревом. На третій день проходив бідний мандрівник, побачив їжу і накинувся на неї жадібно. Не встиг він закінчити трапезу, як вернувся вершник на вороному коні й почав вимагати повернути свої гроші. Почав його мучити, а потім убив, зрозумівши, що це марно. І тут чернець не витримав і почав кричати від гніву:

– Ти ж обіцяв мені дати відповіді на мої запитання, але я побачив ще одну сцену несправедливості!

– Стривай, – відповів йому Ангел. – Я зараз тобі розтлумачу сенс побаченого. Той вершник – це багатій. Він об'їжджав свої володіння та збирав податі. У нього ще повно таких самих мішків, який він втратив. Просто жадібність не давала зупинитися. Інших цінностей, окрім злата, він не має. Той фермер збанкрутував і заклав своє майно. Вчора був останній день повернення грошей, і якби він не знайшов цей мішок, він залишився б без усього і потрапив би до в'язниці. Але він відкупився знайденим золотом і врятував себе та сім'ю. Той бідний мандрівник у молодості, напідпитку, вбив людину. Після цього він мучився все своє життя, роздав майно бідним і благав Бога про мученицьку смерть, щоб спокутувати свій гріх. Вчора його бажання виповнилося, і тепер він не просто викупив свій гріх, але став ще й Святим Мучеником. Вершника ж, який убив його, тепер будуть переслідувати кошмари. Він покається і почне допомагати бідним.

Читайте також

Вода для серця: Чому Екзюпері писав про Хрещення, сам того не знаючи

Ми всі зараз блукаємо через пустелю втоми. Перечитуємо «Маленького принца» перед святом Богоявлення, щоб зрозуміти: навіщо нам насправді потрібна Жива вода.

Літургія під завалами: Про що мовчить зруйнована Десятинна церква

Князі втекли, еліта випарувалася. У палаючому Києві 1240 року з народом залишився лише невідомий митрополит, який загинув під уламками храму. Хроніка Апокаліпсису.

Святиня в кишені: Навіщо християни носили свинцеві фляги на шиї

Вони йшли пішки тисячі кілометрів, ризикуючи життям. Чому дешева свинцева фляжка з олією цінувалася дорожче золота і як вона стала прообразом нашої «тривожної валізки».

Чужі у своїх палацах: Чому Еліот назвав Різдво «гіркою агонією»

Свята минули, залишилося похмілля буднів. Розбираємо пронизливий вірш Т. С. Еліота про те, як важко повертатися до нормального життя, коли ти побачив Бога.

Бог у «крисані»: Чому для Антонича Вифлеєм переїхав у Карпати

Лемківські волхви, золотий горіх-Місяць у долонях Марії та Господь, що їде на санях. Як Богдан-Ігор Антонич перетворив Різдво з біблійної історії на особисте переживання кожного українця.

Розповіді про давню Церкву: становище мирян

У давнину громада могла вигнати єпископа. Чому ми втратили це право і стали безправними «статистами»? Історія великого перелому III століття.