Притча: Вершник, фермер та бідняк

Дерево біля дороги. Фото: create.vista.com

Один старець пішов у самітники і протягом десяти років благав Бога про одне: дізнатися, чому на Землі одні народжуються і стають багатими, а інші – бідними. Особливо коли найчастіше творчо обдаровані люди – бідняки, а багаті – найпересічніші особистості, які просто народилися у вдалій родині. Чому відбувається така несправедливість?

І ось Бог змилостивився і послав до нього Ангела. Ангел сказав:

– Я не буду нічого пояснювати. Для початку просто закрий очі.

Старець заплющив очі, і коли розплющив їх, опинився на дереві, в дуплі. Ангел продовжив:

– Тут ти пробудеш три дні. Спостерігай за тим, що відбувається.

І почав чернець спостерігати.

Першого дня проскакав вершник на вороному коні, в блискучих латах. Біля дерева від сідла випадково відв'язався мішок і ляснувся на землю. На другий день підійшов до дерева фермер, розгорнув скатертину, вставив її їжею і почав їсти, але раптом помітив мішок. Він побачив, що в мішку золото, дуже зрадів і побіг з мішком далі, залишивши обід під деревом. На третій день проходив бідний мандрівник, побачив їжу і накинувся на неї жадібно. Не встиг він закінчити трапезу, як вернувся вершник на вороному коні й почав вимагати повернути свої гроші. Почав його мучити, а потім убив, зрозумівши, що це марно. І тут чернець не витримав і почав кричати від гніву:

– Ти ж обіцяв мені дати відповіді на мої запитання, але я побачив ще одну сцену несправедливості!

– Стривай, – відповів йому Ангел. – Я зараз тобі розтлумачу сенс побаченого. Той вершник – це багатій. Він об'їжджав свої володіння та збирав податі. У нього ще повно таких самих мішків, який він втратив. Просто жадібність не давала зупинитися. Інших цінностей, окрім злата, він не має. Той фермер збанкрутував і заклав своє майно. Вчора був останній день повернення грошей, і якби він не знайшов цей мішок, він залишився б без усього і потрапив би до в'язниці. Але він відкупився знайденим золотом і врятував себе та сім'ю. Той бідний мандрівник у молодості, напідпитку, вбив людину. Після цього він мучився все своє життя, роздав майно бідним і благав Бога про мученицьку смерть, щоб спокутувати свій гріх. Вчора його бажання виповнилося, і тепер він не просто викупив свій гріх, але став ще й Святим Мучеником. Вершника ж, який убив його, тепер будуть переслідувати кошмари. Він покається і почне допомагати бідним.

Читайте також

Притча: Про сина шевця

Різдвяна притча про чудо, милосердя та віру.

«Пікасо́»: втрата друга та подолання спокуси

Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 20

По краєчку, по самому по краю

Різдвяна розповідь.

Фільм «Капітан Фантастік»: чи правильно ми виховуємо дітей

У цьому фільмі ставляться непрості питання про виховання дітей: кого ми з них робимо, до чого їх готуємо? А ще про вміння визнавати помилки та робити вибір.

Притча: Візит до багатого колекціонера

Коротка притча про важливість правильно розставлених акцентів.

Новомученики XX століття: священномученик Олександр Харківський

Він прийняв священний сан досить пізно, у 49 років, а його святительське служіння проходило у непрості 1930-ті роки. Але всього цього могло й не бути...