Святі отці про мужність і терпіння
Отці Церкви. Фрагмент мозаїки Софії Київської. ХІ ст. Фото: wikipedia.org
«Мужність є не що інше, як твердість в істині й опір ворогам: коли не поступишся ним, вони відступлять і зовсім не з'являться більше».
Преподобний Антоній Великий
* * *
«Надто засмучуватися зовнішніми труднощами – ознака маловірності; надто засмучуватися внутрішніми – ознака гордості…»
Ігумен Никон (Воробйов)
* * *
«Мужність серця є допомога для душі, після Бога...»
Преподобний авва Ісайя
* * *
«Того визнаю справді мужнім, кого не збентежила зла підступність ворогів. Бо багато хто зазвичай буває подоланий подібними обставинами, а він і в несприятливих обставинах не виявляється легко вловимим, але й напасті переносить благодушно, і підступи звертає у випадок до набуття слави, не принижується до рабського догоджання, але дотримується такого способу думок, який вищий за все, що не зловмишляють інші, й, на мою думку, він мужній. Оскільки у благоденстві легко дотримуватись розсудливості й немужнім, скрутні ж обставини дають побачити людей добрих, то наймужнішим вважаю того, хто у благоденстві та у важких обставинах не принижується».
Ісидор Пелусіот
* * *
«Справа мужності в тому, щоб правити п'ятьма почуттями і не допускати, щоб через них опоганювалася наша внутрішня людина – дух, або зовнішня – тіло».
Авва Євагрій
* * *
«Що б ти не робив, роби те з терпінням, і Бог допоможе тобі в усіх ділах твоїх і в усьому, що б не сталося з тобою».
Преподобний Антоній Великий
* * *
«Мужність є твердість у небезпеці...»
Святитель Григорій Богослов
* * *
«Якщо хтось думає, що він причетний і всім чеснотам, але не витерпить до кінця (пор.: Мф. 10, 22), то не уникне мереж диявольських і не буде спрямований на досягнення Царства Небесного. Бо й ті, які вже тут отримали заручини (вічному життю), потребують терпіння, щоб сприйняти в майбутньому досконалу нагороду за подвиг».
Священномученик Петро Дамаскин
* * *
«Хто став рабом Господа, той боїться одного свого Владики; а в кого немає страху Господнього, той часто й тіні своєї боїться».
Преподобний Іоанн Ліствичник
* * *
«Є один мудрий спосіб для успіху на нашій подвижницькій ниві. Коли хтось забажає істинного життя, він пізнає, що кожна скорбота, вільна чи мимовільна, стає смертю для матері всіх лих – насолоди, і так приймає з подякою будь-який жорстокий напад мимовільних спокус. Терпінням він перетворює скорботи на легкі й рівні шляхи, які безпомилково ведуть у життя вічне».
Іосиф Ватопедський
* * *
«Істинна свята мужність завжди пов'язана з почуттям глибокого смирення. Смиренний завжди готовий все потерпіти, і внутрішнє, і зовнішнє, вважаючи себе гідним не тільки скорбот, що посилаються, але й ще більших. Смиренного засмутити, збентежити не можна – він завжди готовий до всього, так і сказав Мойсей Мурин, коли його вигнали з трапези: "Поспішав і не зволікав" (Пс. 118: 60). Отже, приготуємо свої душі й серця смиренністю, і вона допоможе нам у терпінні всяких спокус».
Преподобний Никон Оптинський
* * *
«В нашому спасінні головне треба мати мужність, тобто всіма способами намагатися примушувати себе на всяке добро, на немочі менше треба звертати уваги. Різні недуги й нудьги – лінощам і недбальству онуки. Терпіння і смиренність, і самодокорення потрібно нам у всякому ділі мати».
Преподобний Іосиф Оптинський
* * *
«Чим більше людина боїться, тим більше спокушає її ворог. Той, у якому є боягузтво, повинен постаратися його вигнати».
Старець Паїсій Святогорець
* * *
«Христова любов – приклад найбільшої мужності. Це та мужність, перед якою тремтять і смерть, і пекло».
Святитель Миколай Сербський
* * *
«Душа, яка здобула смиренність, завжди пам'ятає Бога і думає: "Бог створив мене; Він страждав за мене; Він прощає мені гріхи і втішає мене; Він живить мене і піклується про мене. То що мені дбати про себе, або чого мені боятися, хоча б мені й смерть загрожувала"».
Преподобний Силуан Афонський
* * *
«Як терпіння є благом Христовим, так, навпаки, нетерпіння є зло диявола, і як той, у кому живе Христос, є терплячим, так, навпаки, завжди буває нетерплячий той, чиїм розумом володіє непотреба диявола».
Священномученик Кипріян Карфагенський
* * *
«Часте збудження дратівливості робить розум боязким і позбавляє мужності. Зцілення від цієї недуги приносять благостиня, людинолюбство, любов і милосердя».
Преподобний Максим Сповідник
* * *
«Терпіння є зміцненням для всіх чеснот. І жодна з чеснот без нього не може встояти, бо кожен, хто звернувся назад, не керований є в Царстві Божому» (Лк. 9, 62).
Священномученик Петро Дамаскин
* * *
«Якщо одного разу ти довірив себе Господеві, який у всьому тяжіє для охорони твоєї й нагляду за тобою, і якщо підеш у слід Його, то не турбуйся знову про щось таке, але скажи душі своїй: "На всяку справу тяжіє для мене Той, Кому одного разу я віддав душу свою. Мене тут нема; Він це знає". Тоді на ділі побачиш чудеса Божі: побачиш, як повсякчас Бог близький, щоб визволяти тих, хто боїться Його, і як Його Промисл оточує їх...»
Преподобний Ісаак Сирін
Читайте також
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.