Диво на Покров Пресвятої Богородиці

Покров. Фото: ysia

Хочу поділитися з вами ось таким чудовим випадком, який стався зі мною сьогодні.

Вчора пізно ввечері, коли я повернувся з храму додому, дзвінок: старенька, яку я хрестив місяці 2 тому і причащав кілька разів, перебуває при смерті. Приїхали лікарі й сказали, що їй залишилося жити годину-півтори.

Щоб приїхати та причастити її, мені потрібно було заїхати за Святими Дарами до лікарняного храму, треба було зателефонувати, щоб мене пустили до лікарні, доїхати й до самої лікарні. Поки передзвонювали, поки я доїхав, пройшло вже більше півтори години, але вона була ще жива!

Я прочитав належні молитви перед причастям тих, хто вмирає. Причастив її Святої Крові, почав читати молитви на кінець душі, минуло хвилини дві, й вона померла.

Це диво! Божа Мати прийняла її під Свій Покров. Дивно те, що життя в церкві спочилої раби Божої Іраїди було зовсім коротким – близько двох місяців. Явно вона чекала, коли приїде священник, і вона зможе прийняти Христа в себе, а Христос Сам прийняв її до Своїх обителей.

Божа Мати простягла над нею Свій Благодатний спасительний Покров. Дай Бог, щоб над кожним з нас цей Покров був би простягнений, і щоб ми були гідні цього Покрову. Хай береже вас Господь!

Читайте також

Світло Воскресіння на дні гинучого світу

Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.

Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті

Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.

Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?

Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.

Місяць закону і сонце благодаті

Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.

Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви

У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.

Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці

Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.