Диво на Покров Пресвятої Богородиці
Покров. Фото: ysia
Хочу поділитися з вами ось таким чудовим випадком, який стався зі мною сьогодні.
Вчора пізно ввечері, коли я повернувся з храму додому, дзвінок: старенька, яку я хрестив місяці 2 тому і причащав кілька разів, перебуває при смерті. Приїхали лікарі й сказали, що їй залишилося жити годину-півтори.
Щоб приїхати та причастити її, мені потрібно було заїхати за Святими Дарами до лікарняного храму, треба було зателефонувати, щоб мене пустили до лікарні, доїхати й до самої лікарні. Поки передзвонювали, поки я доїхав, пройшло вже більше півтори години, але вона була ще жива!
Я прочитав належні молитви перед причастям тих, хто вмирає. Причастив її Святої Крові, почав читати молитви на кінець душі, минуло хвилини дві, й вона померла.
Це диво! Божа Мати прийняла її під Свій Покров. Дивно те, що життя в церкві спочилої раби Божої Іраїди було зовсім коротким – близько двох місяців. Явно вона чекала, коли приїде священник, і вона зможе прийняти Христа в себе, а Христос Сам прийняв її до Своїх обителей.
Божа Мати простягла над нею Свій Благодатний спасительний Покров. Дай Бог, щоб над кожним з нас цей Покров був би простягнений, і щоб ми були гідні цього Покрову. Хай береже вас Господь!
Читайте також
До святих – за попереднім записом
У печерах Лаври завжди одна температура – і при монголах, і при Хрущові. І одна й та ж святість. Але тепер до мощей пускають лише по сорок людей на день і за записом.
«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .
Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою
Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.
Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.