Диво на Покров Пресвятої Богородиці
Покров. Фото: ysia
Хочу поділитися з вами ось таким чудовим випадком, який стався зі мною сьогодні.
Вчора пізно ввечері, коли я повернувся з храму додому, дзвінок: старенька, яку я хрестив місяці 2 тому і причащав кілька разів, перебуває при смерті. Приїхали лікарі й сказали, що їй залишилося жити годину-півтори.
Щоб приїхати та причастити її, мені потрібно було заїхати за Святими Дарами до лікарняного храму, треба було зателефонувати, щоб мене пустили до лікарні, доїхати й до самої лікарні. Поки передзвонювали, поки я доїхав, пройшло вже більше півтори години, але вона була ще жива!
Я прочитав належні молитви перед причастям тих, хто вмирає. Причастив її Святої Крові, почав читати молитви на кінець душі, минуло хвилини дві, й вона померла.
Це диво! Божа Мати прийняла її під Свій Покров. Дивно те, що життя в церкві спочилої раби Божої Іраїди було зовсім коротким – близько двох місяців. Явно вона чекала, коли приїде священник, і вона зможе прийняти Христа в себе, а Христос Сам прийняв її до Своїх обителей.
Божа Мати простягла над нею Свій Благодатний спасительний Покров. Дай Бог, щоб над кожним з нас цей Покров був би простягнений, і щоб ми були гідні цього Покрову. Хай береже вас Господь!
Читайте також
Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.
Чому Торжество Православ'я – це свято художників
У Британському музеї зберігається невелика ікона – тридцять сім сантиметрів заввишки. Саме з неї варто почати розмову про те, що сталося в березні 843 року.
Похований заживо: як ігумен Афанасій переграв королів та єзуїтів
Його вбивали тричі – відлучали від сану, закували в колодки, розстрілювали. Відновлюємо хроніку подвигу святого за документами.