Старці нового часу
«Священник» ПЦУ Василь Ліло під час церковного захоплення і на Афоні
Його висловлювання і поради на духовні теми дуже популярні у православних ЗМІ та соцмережах.
Позиція ігумена щодо України завжди була жорсткою і непримиренною – він закликав до підтримки УПЦ та її предстоятеля.
«Звертаюся до українського народу і прошу, щоб вони трималися канонічної Православної Церкви, яку очолює Блаженніший Митрополит Онуфрій, – заявив архімандрит у 2015 році. – І вся Свята гора приймає та визнає лише канонічну українську Церкву на чолі з Митрополитом Онуфрієм».
В 2019 р. старець приїхав у складі делегації Фанара до Києва, але об'явив себе хворим і ретирувався.
А 2023 р. він уже служить на Афоні зі «священником» ПЦУ Василем Ліло. І Ліло – не просто людина без сану. Це рейдер, який особисто захоплював Михайлівський храм УПЦ у Боярці та займався захопленням інших церков у Київській області. Причому навряд чи ігумен Єфрем про це не знав. Інформація про подвиги Ліло широко розійшлася у ЗМІ.
І тут питання не до думенківського клірика – і він, і його колеги навіть не приховують свого бандитизму. Питання, чому грецькі старці настільки легко змінюють свої принципи? Адже ще у пам'яті раптовий «розворот» патріарха Олександрійського.
І як після цього сприймати їх духовні настанови?
Старці нового часу.
Читайте також
Від кого охороняють Лавру?
Заповідник «Києво-Печерська лавра» у 2025 році витратить 23 млн. 833 тис. 410,02 грн. на охорону.
Україна та Пакистан: чим ми відрізняємося?
У далекому Пакистані скандал: банда ісламістів у змові з чиновниками організували масштабне цькування християн.
Похмурий «антикриз» влади проти ООН
12 січня голова ДЕСС Єленський провів «антикризову» пресконференцію «Свобода совісті в Україні: її вороги та захисники».
Подвійні стандарти влади: про захист одних та утиск інших
У Держетнополітики перейнялися захистом прав євреїв, у тому числі релігійних.
Тепер вороги – це ті, хто святкує Різдво 7 січня?
Як і слід було очікувати, запровадження державою новоюліанського/григоріанського календаря для ПЦУ та УГКЦ стало ще одним інструментом для поділу українців.