Притча: Райське випробування та горобець

Якоб Йорданс «Адам і Єва», фрагмент. Фото: з відкритих джерел

Дві маленькі сестри, прослухавши біблійну історію про вигнання Адама і Єви з раю, сказали батькові:

– Тату, якби ми з Оленою були в раю, то нізащо б не з'їли плід пізнання добра і зла. Адже Бог не дозволив його чіпати, правда, тату?

– Правда, – посміхнувся батько та вклав дітей спати.

На ранок батько встав раніше за всіх, спіймав на дворі горобця та посадив його в непрозору каструлю. Розбудивши дівчаток, він показав їм каструлю, яку поставив на підвіконня відчиненого вікна в кухні та сказав:

– Будь ласка, не знімайте кришку з цієї каструлі, поки я не прийду з роботи. Коли я повернуся, сам покажу вам сюрприз, який там знаходиться. Якщо будете слухняні, куплю вам нову гру.

Батьки пішли на роботу, а доньки залишилися вдома самі. Усіма силами намагалися вони себе відволікти від каструлі, що стояла на кухні. Вони давно переграли в усі ігри, які знали, але цікавість не давала їм спокою – дуже хотілося зазирнути під кришку. Зрештою, старша Марійка вмовила молодшу Олену, яка досі боялася, що батько буде сварити, зробити це.

– Ми тільки одним оком глянемо й закриємо, – сказала вона. – Тато навіть не дізнається.

Але щойно Олена підняла кришку, горобець вилетів у вікно. Злякавшись, дівчатка закрили порожню каструлю. Увечері повернувся батько і, побачивши, що каструля порожня, сказав:

– Ну що, маленькі Єви, не витримали, випустили пташку. Ось так і біблійна Єва не втрималася, щоб не скуштувати плід пізнання добра і зла.

– Тату, що це було за дерево таке і чому з нього не можна було їсти? – запитала Марійка.

– Дерево було звичайним, і плоди їстівними, але, порушивши заборону Бога, перші люди самі начебто вибрали зло замість добра, бо всяке зло починається з неслухняності, а зі слухняності – все добре, чого б навчив Бог перших людей, якби вони були слухняні. Цей горобець був для вас сьогодні деревом добра і зла, і ви теж не послухалися мене. Випробування Адама і Єви виявилося вам не до снаги.

Читайте також

Смерть, що зрівняла стани

​У Римі жінка була вічною дитиною, а раб – просто річчю. Але на арені амфітеатру християнки здобули право голосу і довели свою рівність із чоловіками.

Світло Воскресіння на дні гинучого світу

Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.

Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті

Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.

Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?

Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.

Місяць закону і сонце благодаті

Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.

Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви

У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.