Притча про батька і сина: «Чому ти мене не прощаєш?»
Близьким людям ми чомусь прощаємо набагато менше, ніж чужим. Фото: express-novosti.ru
Тільки ось батько ніяк не хотів його пробачити, хоча був людиною побожною: і храм відвідував, бідним допомагав. Скільки не намагався син з батьком примиритися – все марно.
Переодягнувся тоді син жебраком, постукав у батьківські двері і просить:
- Винеси мені, добра людина, шматок хліба.
Батько дав йому хліба, а син тоді і каже:
- Але ж це я, син твій. Чому ж ти над незнайомим жебраком зглянувся, а до мене жалю не маєш?
І батько його пробачив.
Читайте також
Сокира при корені: що приховує ікона Вербної неділі
Під шаром святкового золота іконописець часто ховає не торжество, а богословське попередження. Єрусалим ще ликує, але нижній ярус ікони вже передчуває суд.
Вхід Господній до Єрусалима: тріумф, якого не помітила імперія
Справжній імперський тріумф – це брязкіт зброї, золото і запах влади. Те, що сталося в Єрусалимі в неділю перед Пасхою, не мало нічого спільного з цим.
Віфанія: тиха пристань Спасителя перед Голгофою
В останні дні перед Розп'яттям Христос залишав переповнений Єрусалим. Навіщо Він ішов за Єлеонську гору і що шукав у бідному селищі на краю пустелі?
Плита Понтія Пілата: як звичайне будівельне сміття відповіло скептикам
Десятиліттями критики повторювали: у римських архівах немає згадок про Пилата. Суперечки про реальність євангельських подій тривали нескінченно, поки відповідь не пролунала з-під землі.
Етнофілетизм: єресь 1872 року та сучасні парадокси Фанара
Півтора століття тому в Константинополі засудили церковний націоналізм. Сьогодні цей історичний документ змушує по-новому поглянути на політику тих, хто його створював.
Флорівський монастир у Києві: як обитель пережила виклики століть
Важкі монастирські двері зачиняються – і гуркіт Подолу зникає. За кам'яною аркою – 460 років безперервного життя обителі, яку не взяли ні вогонь, ні радянська влада.