Притча про батька і сина: «Чому ти мене не прощаєш?»
Близьким людям ми чомусь прощаємо набагато менше, ніж чужим. Фото: express-novosti.ru
Тільки ось батько ніяк не хотів його пробачити, хоча був людиною побожною: і храм відвідував, бідним допомагав. Скільки не намагався син з батьком примиритися – все марно.
Переодягнувся тоді син жебраком, постукав у батьківські двері і просить:
- Винеси мені, добра людина, шматок хліба.
Батько дав йому хліба, а син тоді і каже:
- Але ж це я, син твій. Чому ж ти над незнайомим жебраком зглянувся, а до мене жалю не маєш?
І батько його пробачив.
Читайте також
Розповіді про давню Церкву. Рівень управління: патріарх
Як кілька єпископських кафедр піднеслися над рештою, чому церковна карта почала повторювати карту імперії та чи є патріаршество священною формою устрою Церкви?
Літопис без автора
«Повість временних літ» ми звикли називати працею преподобного Нестора. Але підпис на ній залишив інший монах, а сам літопис передавали з рук у руки.
Як весілля зупинило війну
Юну слуцьку княжну видали заміж, щоб два магнатські роди не залили місто кров'ю. Невдовзі уніатський митрополит поскаржився, що в Слуцьку ожило Православ'я.
Людина перед лицем стихії
Самотня постать на березі здається нікчемно малою перед водною стихією, але саме вона постає перед Творцем.
Таємниці Голгофи у світлі археології
Завіса віків приховує реальні події IV століття. Археологія та давні тексти відображають справжній шлях великої християнської святині.
Запорожці на захисті гнаної віри
Історія про те, як козаки піднімали шаблі, заступаючись за принижених батюшок і, водночас, – дебоширили в храмах.