Коли громада, що «перейшла» в ПЦУ, молиться у мороз просто неба

Вірні УПЦ змушені молитися на вулиці.

Зараз в Україні найсильніші снігопади і морози, люди намагаються зайвий раз не виходити на вулицю. І в таку погоду громада УПЦ в селі Ділове на Закарпатті, у якій рейдери ПЦУ напередодні відібрали храм, зібралася на Літургію просто неба. Кілька десятків віруючих разом з маленькими дітьми стояли 1,5 години і молилися біля мініатюрної каплички, де міг поміститися лише священик.

Така зараз наша реальність – розкольники і ЗМІ пафосно рапортують про «перехід громади», зрізають замки і заходять в храм, а сама громада, що «перейшла», вигнана на вулицю і змушена молитися в мороз серед заметів.

І цей випадок – один з багатьох десятків і сотень. І практично скрізь віруючі (а це дійсно віруючі) роблять однаково – вони не влаштовують війну за свою власність (хоча мають на неї повне право). Вони спочатку моляться на вулиці, незабаром знаходять для богослужінь якесь підсобне приміщення, а потім, якщо Бог дасть, будують собі новий храм. Тому що вони – християни, тому що «Бог не в колодах, а в ребрах». Побажаємо віруючим Ділового мужності, любові до своїх гонителів і допомоги Божої.

Читайте також

Коли на Львівщині закривають усі храми УПЦ – це ж свобода віри?

На Галичині влада повністю заборонила УПЦ і полює на віруючих, які ходять на підпільні служби, а в США запевняє, що ніяких утисків в Україні немає.

Чому «благочестя» Епіфанія виправдовує надії Патріарха Варфоломія

На Фанарі впевнені, що Думенко «непохитно стоїть на духовних висотах».

Звернення Думенка до УПЦ про «діалог»: щире чи ні?

Якби в ПЦУ справді хотіли діалогу, вони б ухвалили рішення про скасування захоплень і повернення награбованого.

Куди поїхав цирк? Він був іще вчора

На «службі» ПЦУ з Думенком у захопленому соборі у Володимирі люди є. Але вже наступного дня – без Думенка – людей немає.

Чому розпалювачі ненависті до УПЦ повинні сидіти у в'язниці

Храми будувалися не для перемог однієї держави над іншою, утвердження «українського духу», або «духу» якоїсь іншої нації.

Чи потрібно Блаженнішому поминати главу РПЦ, чи ні?

У соцмережах та на екранах ведуться запеклі баталії, як Митрополиту Онуфрію потрібно вчиняти, а як – не потрібно.