Гавриїл Ургебадзе: «Чужі гріхи – не твоя справа. Ти сиди і плач про свої»
Преподобний Гавриїл (Ургебадзе). Фото: instagram.com/mama_gabrieli
Старці – це ті, хто ніколи не вважали себе старцями. Вони допомагали тим, хто приходив, терпіли хвороби і спокуси, безперервно молилися Господу, мало думали про себе і не бачили в собі ніякої досконалості. Таким був і старець Гавриїл (Ургебадзе). Архімандрит Грузинської Православної Церкви, отець Гавриїл спочив зовсім недавно – в 1995 році і багато хто ще пам'ятає його. Як сам старець був простий, так прості і практичні були його поради і настанови. Нам залишилося тільки наслідувати їх.
* * *
Неправильно вимагати від когось того, чого сам не давав.
* * *
Людина – прекрасне створіння, і якщо ти не бачиш в ній добро чи зернятка добра, які треба зростити, боюся, що ти зовсім осліп.
* * *
Господь помилує психічно хвору людину, яка вчинила самогубство. Однак якщо людина свідомо вбиває себе, то йде в пекло. Але за них треба звершувати милостиню і добрі справи. Іноді й такі виходять з пекла.
* * *
Хто віддає несправедливі накази, той більше грішить, ніж той, хто їх виконує.
* * *
Чужі гріхи – не твоя справа. Ти сиди і плач про свої гріхи.
* * *
Немає такого грішника, якого не прийняв би Бог через Покаяння і Причастя.
* * *
Не приймай як пожертвування «іудині гроші». Такі гроші обов'язково залучать до гріха, з якого не скоро виберешся.
* * *
Якщо ти вважаєш себе кращим за інших – ти противний Богу.
* * *
Час – велика милість. Він дається людині для спасіння.
* * *
Зухвала та людина, яка не бачить своїх гріхів і багато думає про себе. Всі горді і пихаті серцем мерзенні в очах Божих.
* * *
Не турбуйтеся про плоть, думайте про спасіння душі. Хто переміг свій язик і черево, той уже на правильному шляху.
* * *
Не всі спасуться. Бог не спасе, якщо не будеш просити про це. Хто врятує свою душу і іншим допоможе словом чи ділом, той виконає заповіді Христа.
* * *
Моліться за всіх. Залишаю вам заповіт: моліться, і ваші молитви зрушать гори.
Читайте також
Святі, які не стріляли: загадка подвигу Бориса і Гліба
Вони могли взяти Київ силою. У них були мечі, гроші та найкращі дружини. Але вони обрали смерть. Розбираємо найдивнішу політичну відмову в історії Русі.
Трон із старого дерева: історія Вифлеємських ясел
У новорічну ніч світ поклоняється золоту та блиску, але головна святиня Рима – це п'ять грубих дощок з ясел для худоби. Розслідування історії Sacra Culla.
Синдром Скруджа: чому «Різдвяна пісня» – це книга про нас
Ми звикли вважати Скруджа лиходієм, але Діккенс писав про трагедію самотності. Як крижане серце вчиться знову битися і до чого тут покаяння.
Чотири ноти безсмертя: як загинув автор «Щедрика» і чому він переміг
Увесь світ співає цю мелодію на Різдво, але мало хто знає трагедію її автора. Історія Миколи Леонтовича – генія, вбитого в домі батька за пару чобіт.
Візантія: Гра престолів з кадилом у руках і 1000 років величі
Уявіть державу, де трон злітав до стелі, а за столом їли виделками, коли Європа ще їла руками. Це історія про віру, владу та золото.
Золотий запас Святого Сімейства: як дари волхвів врятували від бідності
Розслідування долі Дарів волхвів: як виглядають реальні предмети, принесені Немовляті, і яким дивом вони пережили падіння трьох імперій.