Гавриїл Ургебадзе: «Чужі гріхи – не твоя справа. Ти сиди і плач про свої»

Преподобний Гавриїл (Ургебадзе). Фото: instagram.com/mama_gabrieli

Старці – це ті, хто ніколи не вважали себе старцями. Вони допомагали тим, хто приходив, терпіли хвороби і спокуси, безперервно молилися Господу, мало думали про себе і не бачили в собі ніякої досконалості. Таким був і старець Гавриїл (Ургебадзе). Архімандрит Грузинської Православної Церкви, отець Гавриїл спочив зовсім недавно – в 1995 році і багато хто ще пам'ятає його. Як сам старець був простий, так прості і практичні були його поради і настанови. Нам залишилося тільки наслідувати їх.

*   *   *

Неправильно вимагати від когось того, чого сам не давав.

* * *

Людина – прекрасне створіння, і якщо ти не бачиш в ній добро чи зернятка добра, які треба зростити, боюся, що ти зовсім осліп.

* * *

Господь помилує психічно хвору людину, яка вчинила самогубство. Однак якщо людина свідомо вбиває себе, то йде в пекло. Але за них треба звершувати милостиню і добрі справи. Іноді й такі виходять з пекла.

* * *

Хто віддає несправедливі накази, той більше грішить, ніж той, хто їх виконує.

* * *

Чужі гріхи – не твоя справа. Ти сиди і плач про свої гріхи.

* * *

Немає такого грішника, якого не прийняв би Бог через Покаяння і Причастя.

* * *

Не приймай як пожертвування «іудині гроші». Такі гроші обов'язково залучать до гріха, з якого не скоро виберешся.

* * *

Якщо ти вважаєш себе кращим за інших – ти противний Богу.

* * *

Час – велика милість. Він дається людині для спасіння.

* * *

Зухвала та людина, яка не бачить своїх гріхів і багато думає про себе. Всі горді і пихаті серцем мерзенні в очах Божих.

* * *

Не турбуйтеся про плоть, думайте про спасіння душі. Хто переміг свій язик і черево, той уже на правильному шляху.

* * *

Не всі спасуться. Бог не спасе, якщо не будеш просити про це. Хто врятує свою душу і іншим допоможе словом чи ділом, той виконає заповіді Христа.

* * *

Моліться за всіх. Залишаю вам заповіт: моліться, і ваші молитви зрушать гори.

Читайте також

Святі, які не стріляли: загадка подвигу Бориса і Гліба

Вони могли взяти Київ силою. У них були мечі, гроші та найкращі дружини. Але вони обрали смерть. Розбираємо найдивнішу політичну відмову в історії Русі.

Трон із старого дерева: історія Вифлеємських ясел

У новорічну ніч світ поклоняється золоту та блиску, але головна святиня Рима – це п'ять грубих дощок з ясел для худоби. Розслідування історії Sacra Culla.

Синдром Скруджа: чому «Різдвяна пісня» – це книга про нас

Ми звикли вважати Скруджа лиходієм, але Діккенс писав про трагедію самотності. Як крижане серце вчиться знову битися і до чого тут покаяння.

Чотири ноти безсмертя: як загинув автор «Щедрика» і чому він переміг

Увесь світ співає цю мелодію на Різдво, але мало хто знає трагедію її автора. Історія Миколи Леонтовича – генія, вбитого в домі батька за пару чобіт.

Візантія: Гра престолів з кадилом у руках і 1000 років величі

Уявіть державу, де трон злітав до стелі, а за столом їли виделками, коли Європа ще їла руками. Це історія про віру, владу та золото.

Золотий запас Святого Сімейства: як дари волхвів врятували від бідності

Розслідування долі Дарів волхвів: як виглядають реальні предмети, принесені Немовляті, і яким дивом вони пережили падіння трьох імперій.