Гавриїл Ургебадзе: «Чужі гріхи – не твоя справа. Ти сиди і плач про свої»

Преподобний Гавриїл (Ургебадзе). Фото: instagram.com/mama_gabrieli

Преподобний Гавриїл (Ургебадзе). Фото: instagram.com/mama_gabrieli

Старці – це ті, хто ніколи не вважали себе старцями. Вони допомагали тим, хто приходив, терпіли хвороби і спокуси, безперервно молилися Господу, мало думали про себе і не бачили в собі ніякої досконалості. Таким був і старець Гавриїл (Ургебадзе). Архімандрит Грузинської Православної Церкви, отець Гавриїл спочив зовсім недавно – в 1995 році і багато хто ще пам'ятає його. Як сам старець був простий, так прості і практичні були його поради і настанови. Нам залишилося тільки наслідувати їх.

*   *   *

Неправильно вимагати від когось того, чого сам не давав.

* * *

Людина – прекрасне створіння, і якщо ти не бачиш в ній добро чи зернятка добра, які треба зростити, боюся, що ти зовсім осліп.

* * *

Господь помилує психічно хвору людину, яка вчинила самогубство. Однак якщо людина свідомо вбиває себе, то йде в пекло. Але за них треба звершувати милостиню і добрі справи. Іноді й такі виходять з пекла.

* * *

Хто віддає несправедливі накази, той більше грішить, ніж той, хто їх виконує.

* * *

Чужі гріхи – не твоя справа. Ти сиди і плач про свої гріхи.

* * *

Немає такого грішника, якого не прийняв би Бог через Покаяння і Причастя.

* * *

Не приймай як пожертвування «іудині гроші». Такі гроші обов'язково залучать до гріха, з якого не скоро виберешся.

* * *

Якщо ти вважаєш себе кращим за інших – ти противний Богу.

* * *

Час – велика милість. Він дається людині для спасіння.

* * *

Зухвала та людина, яка не бачить своїх гріхів і багато думає про себе. Всі горді і пихаті серцем мерзенні в очах Божих.

* * *

Не турбуйтеся про плоть, думайте про спасіння душі. Хто переміг свій язик і черево, той уже на правильному шляху.

* * *

Не всі спасуться. Бог не спасе, якщо не будеш просити про це. Хто врятує свою душу і іншим допоможе словом чи ділом, той виконає заповіді Христа.

* * *

Моліться за всіх. Залишаю вам заповіт: моліться, і ваші молитви зрушать гори.

Фасад із кісток і фасад зі світла

Антоніо Гауді сорок три роки будував храм у Барселоні, знаючи, що це будівництво – на віки. 

Суд над мертвим папою

Одного разу в Римі посадили на престол тіло померлого папи й улаштували над ним суд. Звинувачення спиралося на церковне правило, яке колись урятувало його кафедру.

Обитель, збудована на зло королю

Коли в Мінську в православних залишився лише один храм, містяни вирішили збудувати ще один – і не зупинилися навіть перед королівським указом.

Молода Мати і сплячий Христос

Мікеланджело висік скульптуру Діви, яка виглядає молодшою за свого Сина, і єдиний раз у житті залишив на мармурі автограф. Жодне з цих «дивацтв» не є випадковим.

Православні книги з уніатського верстата

У XVIII столітті почаївські ченці-уніати друкували книги, за якими молилися православні та старообрядці. 

Історія медового братства

Могилівське братство виросло зі складчини на святковий мед і дозріло до власної друкарні.