Гавриїл Ургебадзе: «Чужі гріхи – не твоя справа. Ти сиди і плач про свої»

Преподобний Гавриїл (Ургебадзе). Фото: instagram.com/mama_gabrieli

Старці – це ті, хто ніколи не вважали себе старцями. Вони допомагали тим, хто приходив, терпіли хвороби і спокуси, безперервно молилися Господу, мало думали про себе і не бачили в собі ніякої досконалості. Таким був і старець Гавриїл (Ургебадзе). Архімандрит Грузинської Православної Церкви, отець Гавриїл спочив зовсім недавно – в 1995 році і багато хто ще пам'ятає його. Як сам старець був простий, так прості і практичні були його поради і настанови. Нам залишилося тільки наслідувати їх.

*   *   *

Неправильно вимагати від когось того, чого сам не давав.

* * *

Людина – прекрасне створіння, і якщо ти не бачиш в ній добро чи зернятка добра, які треба зростити, боюся, що ти зовсім осліп.

* * *

Господь помилує психічно хвору людину, яка вчинила самогубство. Однак якщо людина свідомо вбиває себе, то йде в пекло. Але за них треба звершувати милостиню і добрі справи. Іноді й такі виходять з пекла.

* * *

Хто віддає несправедливі накази, той більше грішить, ніж той, хто їх виконує.

* * *

Чужі гріхи – не твоя справа. Ти сиди і плач про свої гріхи.

* * *

Немає такого грішника, якого не прийняв би Бог через Покаяння і Причастя.

* * *

Не приймай як пожертвування «іудині гроші». Такі гроші обов'язково залучать до гріха, з якого не скоро виберешся.

* * *

Якщо ти вважаєш себе кращим за інших – ти противний Богу.

* * *

Час – велика милість. Він дається людині для спасіння.

* * *

Зухвала та людина, яка не бачить своїх гріхів і багато думає про себе. Всі горді і пихаті серцем мерзенні в очах Божих.

* * *

Не турбуйтеся про плоть, думайте про спасіння душі. Хто переміг свій язик і черево, той уже на правильному шляху.

* * *

Не всі спасуться. Бог не спасе, якщо не будеш просити про це. Хто врятує свою душу і іншим допоможе словом чи ділом, той виконає заповіді Христа.

* * *

Моліться за всіх. Залишаю вам заповіт: моліться, і ваші молитви зрушать гори.

Читайте також

Святий проти системи: фільм «Таємне життя» Терренса Маліка

Історія австрійського фермера, який відмовив Гітлеру і зійшов на ешафот, повторюючи подвиг Іоанна Хрестителя. Чому голос совісті важливіший за інстинкт самозбереження.

Вода для серця: Чому Екзюпері писав про Хрещення, сам того не знаючи

Ми всі зараз блукаємо через пустелю втоми. Перечитуємо «Маленького принца» перед святом Богоявлення, щоб зрозуміти: навіщо нам насправді потрібна Жива вода.

Літургія під завалами: Про що мовчить зруйнована Десятинна церква

Князі втекли, еліта випарувалася. У палаючому Києві 1240 року з народом залишився лише невідомий митрополит, який загинув під уламками храму. Хроніка Апокаліпсису.

Святиня в кишені: Навіщо християни носили свинцеві фляги на шиї

Вони йшли пішки тисячі кілометрів, ризикуючи життям. Чому дешева свинцева фляжка з олією цінувалася дорожче золота і як вона стала прообразом нашої «тривожної валізки».

Чужі у своїх палацах: Чому Еліот назвав Різдво «гіркою агонією»

Свята минули, залишилося похмілля буднів. Розбираємо пронизливий вірш Т. С. Еліота про те, як важко повертатися до нормального життя, коли ти побачив Бога.

Бог у «крисані»: Чому для Антонича Вифлеєм переїхав у Карпати

Лемківські волхви, золотий горіх-Місяць у долонях Марії та Господь, що їде на санях. Як Богдан-Ігор Антонич перетворив Різдво з біблійної історії на особисте переживання кожного українця.