Як глава заповідника «анафематствував» святителя Петра Могилу
Святитель Петро Могила
На його думку, намісники Києво-Печерської лаври Никифор Тур і Єлисей Плетенецький були «козацькими митрополитами» (хоча в реальності вони були архімандритами, а до козацтва жодного стосунку не мали). Також Остапенко віщає, що права вірян УПЦ в Лаврі «не порушені» (тоді як у Нижню лавру та в печери їх не пускають із серпня).
Але найбільше нас вразило твердження історика, що РПЦ наклала анафему на святителя Петра Могилу «так само, як і на Мазепу».
Митрополит Петро Могила помер 1647 року, за 40 років до того, як Київську Митрополію перепідпорядкували Руській Церкві. У Москві при всьому бажанні не могли оголосити анафему екзархові Константинопольського престолу, навіть якби він її заслуговував.
Але питання в тому, що Петро Могила не те що не був анафематствуваний, його в Руській Церкві зарахували до лику святих (після того, як канонізували в УПЦ 1996 року). Також зарахували його до лику святих у Румунській Церкві.
Може, Остапенко просто переплутав анафематствування з канонізацією?
Хай там як, а культурний рівень лідерів Міністерства культури продовжує викликати тривогу. Ми пам'ятаємо, як міністр Ткаченко публікував картинки Батьківщини-матері з факами. Тепер от очільник заповідника з легкістю перетворює архімандритів на «козацьких митрополитів», а святителів – на анафем.
Може, пошукати фахівців у пральні?
Читайте також
Від кого охороняють Лавру?
Заповідник «Києво-Печерська лавра» у 2025 році витратить 23 млн. 833 тис. 410,02 грн. на охорону.
Україна та Пакистан: чим ми відрізняємося?
У далекому Пакистані скандал: банда ісламістів у змові з чиновниками організували масштабне цькування християн.
Похмурий «антикриз» влади проти ООН
12 січня голова ДЕСС Єленський провів «антикризову» пресконференцію «Свобода совісті в Україні: її вороги та захисники».
Подвійні стандарти влади: про захист одних та утиск інших
У Держетнополітики перейнялися захистом прав євреїв, у тому числі релігійних.
Тепер вороги – це ті, хто святкує Різдво 7 січня?
Як і слід було очікувати, запровадження державою новоюліанського/григоріанського календаря для ПЦУ та УГКЦ стало ще одним інструментом для поділу українців.