Все, що нажите непосильною працею, все пропало
Захоплений храм у Ленківцях
Історія найтривіальніша. Восени 70 активістів провели у клубі збори, на які громаду УПЦ не пустили. А те, що 300 членів цієї громади раніше голосували за вірність УПЦ, нікому не цікаво. Вони – українці третього ґатунку. У тому числі й настоятель, син якого на передовій з початку війни.
І все ніби як завжди. Таких випадків сьогодні сотні.
Але є у цій історії щось нове. Община, припускаючи захоплення, вивезла з храму своє майно та богослужбове начиння. І «священник» Назарій Краснодемський, котрий захопив храм, цим страшенно обурений: «Нічого немає! Все позабирали як злодії! Як нелюди! Нема нічого!».
Коли злодій забирається до квартири, а там – лише гроші. Жодних коштовностей.
Читайте також
Покажи мені твоїх «старців»
Сьогодні ми бачимо сотні та тисячі священників УПЦ, які, незважаючи на цькування та фізичне насильство, залишаються вірними Церкві.
Чому не закінчується війна
Напередодні Блаженніший Онуфрій у своїй проповіді вказав, що хвороби та скорботи посилаються Богом людині, щоб очистити його від гріхів, що це свого роду ліки.
Навіщо в ПЦУ служать на антимінсах від Патріарха Кирила?
Дивовижна ситуація – у ПЦУ під час війни з РФ служать на антимінсі «кривавого патріарха».
День Перемоги, від якого ми відмовились
Серед наших дідів – величезна кількість героїв, без подвигів яких результат Другої світової був би не очевидним.
Коли клірик конфесії, яка служила нацистам, іде парадом Перемоги
Напевно, багато хто помічає, наскільки стрімко та безцеремонно переформатується останніми роками історична правда. Наведемо ще один приклад.
Тетріс у храмі як духовна руїна
Невеликий, але дуже показовий штрих із вчорашнього захоплення владою Андріївської церкви УПЦ у Черкасах.