Все, що нажите непосильною працею, все пропало
Захоплений храм у Ленківцях
Історія найтривіальніша. Восени 70 активістів провели у клубі збори, на які громаду УПЦ не пустили. А те, що 300 членів цієї громади раніше голосували за вірність УПЦ, нікому не цікаво. Вони – українці третього ґатунку. У тому числі й настоятель, син якого на передовій з початку війни.
І все ніби як завжди. Таких випадків сьогодні сотні.
Але є у цій історії щось нове. Община, припускаючи захоплення, вивезла з храму своє майно та богослужбове начиння. І «священник» Назарій Краснодемський, котрий захопив храм, цим страшенно обурений: «Нічого немає! Все позабирали як злодії! Як нелюди! Нема нічого!».
Коли злодій забирається до квартири, а там – лише гроші. Жодних коштовностей.
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.