Коли пройдисвіти виганяють на вулицю героїв
Храм у Пилиповичах
Причому ці «діти капітана Шмідта» настільки зледащіли, що в соцмережах навіть лінуються писати для кожного «переходу» нові тексти. Вони наштампували агіток і змінюють у них лише дату та назву храмів.
Але що цікаво. У їх список майна, що віджимається, потрапив і Солунський храм у Пилиповичах. «Ворог», якого треба з нього «вигнати» – це переможець медіапроекту «Незламні.CITY» «Люди, які вразили нас у 2023 році» протоієрей Борис Ковальчук. Під час окупації він, ризикуючи життям, вивів із Пилиповичів 4 колони автомобілів із жителями, які намагалися врятуватися від обстрілів. Після рятувальних місій священник заповнював свій бус гумодопомогою для односельців і знову повертався додому.
Чим займалися під час окупації наші діти капітана Шмідта – ніхто не знає. Але саме вони зараз – «господарі життя».
Читайте також
Про нові-старі заборони церковних ЗМІ
Влада просто переслідує будь-який ресурс, який підтримує УПЦ і каже правду про церковну ситуацію в Україні.
Церква та влада: чим Україна відрізняється від СРСР
1 листопада у Спасо-Преображенському соборі Чернігова, з якого нещодавно влада вигнала громаду УПЦ, влаштували кінопоказ документального фільму про історію краю.
Чи спроможний патріарх Варфоломій контролювати ПЦУ?
Його «пташенята» відчули смак крові, розправили крила і виросли у потужних стерв'ятників.
Даєш заборону МСЕК!
Лицемірство української влади зайвий раз доводить, що вони борються зовсім не з «агентами ФСБ у рясах», і не з впливом «руського миру», а саме з Христовою Церквою.
Мирний перехід, кажете?
Сьогоднішній штурм кафедрального собору в Черкасах наочно показав, що являють собою «мирні переходи» храмів у ПЦУ.
«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»
Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».