«А давайте все заберемо, щоб туди цей зброд не повзав!»
Активіст у Макарові. Фото: «Дозор на "Першому Козацькому"»
Бізнесмен Сергій Возний, недавній асистент і соратник зрадників України І. Ківи та К. Стремоусова, проводив у Будинку культури «збори з переходу» до ПЦУ двох храмів УПЦ, на які самих вірян не пустили. Проводив серед своїх звезених однодумців. І ось ці милі люди, проголосувавши замість парафіян за «перехід», згадали, що в місті, виявляється, є ще одна церква, яка тільки будується.
«Треба її теж забрати, щоб туди весь цей зброд не повзав!» – запально закликав один старий більшовик, який, мабуть, ще особисто ручкався з Леніним.
Але тут виявилася проблема – храм на приватній землі. І бізнесмен Возний, у якого в крові повага до приватної власності, засумнівався – так явно «палитися» він не був готовий.
Але тут «більшовик» його підбадьорив – мовляв, це ж російська церква, «давайте спробуємо». Ех, – кинув шапку об підлогу Возний, – чого пробувати? Гуляти так гуляти! Голосуємо і все!»
Коли «Весілля в Малинівці» стало документальним фільмом.
Читайте також
Переслідування УПЦ і ліквідація УГКЦ у 1946: чи є подібність?
Після розгрому нацистів і визволення Західної України керівництво УГКЦ ініціювало переговори з радянськими органами заради подальшої долі своєї структури.
Про мобілізацію священника в снайпери
Людина, яка обрала шлях священника, не має права вступати до армії і брати до рук зброю. А про вбивство іншого і говорити абсурдно.
Про цифри: скільки у нас православних, мусульман та іудеїв
Довіра до методів дослідження Центру Разумкова в темі Православ'я – мінімальна.
Чому допомога онкохворим дітям – загроза держбезпеці
Ми вже давно мали б звикнути до витівок деяких народних депутатів, які особливо люто ненавидять УПЦ. Але вони не припиняють дивувати.
Рамадан для влади ближчий, ніж Великий піст?
Невже мусульмани та іудеї, яких у країні трохи більше відсотка населення, стали привілейованим класом? Адже Україна вважається християнською країною.
Молитва для Зеленського
Якщо Думенко складає для походу до Ради молитву, де перераховуються окремо президент, Рада і уряд, ми розуміємо: ці слова адресовані не Богу, а людям, які його запросили до Ради.