Ми не були розписані, але були вінчані. Як вступити в повторний шлюб?

«Отже, що Бог поєднав, людина нехай не розлучає» (Мф. 19: 4-6). Фото: svadbagolik.ru

Світлана Оленіченко

Відповідає протоієрей Діонісій Буренко:

– Укладення або неукладення цивільного шлюбу з колишнім тепер чоловіком не має особливого значення в цьому випадку. Для Церкви ви є подружжям, оскільки над вами було звершено вінчання – одне з семи церковних Таїнств. «Отже, що Бог поєднав, людина нехай не розлучає» (Мф. 19: 4-6).

Але життя прожити – не поле перейти, говорили наші пращури. У житті всяке трапляється. І оскільки ваш шлюб, вочевидь, фактично вже зруйнований, ви можете скористатися ще одним шансом побудувати  сім’ю. Церква, як любляча мати, по милості Божій дозволяє другий шлюб. Для того щоб повінчатися вдруге, потрібно отримати церковне «розірвання» шлюбу.

Слід зауважити, що офіційної процедури церковного розлучення немає. Церква тільки з’єднує людей, а не розділяє. Документом «церковного розлучення» просто констатується факт, що подружжя не змогло зберегти благословенний Богом союз. Адже клятву вірності подружжя приносить один раз, беручи в свідки Самого Бога.

З огляду на певні обставини, вінчатися вдруге можна. Але роблячи такий серйозний крок, постарайтеся винести урок з минулого. Вінчання – не просто цікава деталь весільної церемонії, а священна клятва, порушити яку – великий гріх.

Допоможи вам Господь у вашому бажанні створити сім’ю!

Читайте також

​Головний компас християнського життя

Преподобний Антоній Великий називав розсудливість найвищою чеснотою. Досвід пустельників показує шлях до тверезомислення через смирення, пораду та перемогу над пристрастями.

Як не втратити віру, бачачи недоліки церковних людей?

Віруюча людина покликана не лише зберігати свою віру, але й вселяти її в інших.

Як зберегти шлюб?

Історія про воду і вино з Кани Галілейської – це інструкція до того, як врятувати шлюб від руйнування.

Як поводитися з невіруючими родичами?

Ігумен Амвросій (Макєєв) радить, як чинити воцерковленим родичам, які хочуть, щоб їхній близький звернувся до Бога.

Наскільки страшний гріх роду?

Чи може гріх предків відображатися на нащадках, чи кожен несе відповідальність лише за свої вчинки? Про те, як Православна Церква ставиться до поняття «родовий гріх», розмірковує архімандрит Серапіон (Довлатов).   

У чому полягає суть християнського подвигу?

Про сучасне подвижництво розмірковує протоієрей Василій Кучер.