«Ми хто взагалі?!»
Посол України в Німеччині Андрій Мельник
9 травня в усіх храмах УПЦ проходили панахиди за воїнами і жертвами ВВВ. А 22 червня ми будемо згадувати 80-ту річницю нападу Німеччини на СРСР. Як ми знаємо, саме Україна разом з Білоруссю стала об’єктом перших ударів нацистів.
В уряді ФРН з цього приводу організували виставку «Масштаби одного злочину. Радянські військовополонені у Другій світовій війні», на якій виступить президент Франк-Вальтер Штайнмаєр. Виставка пройде в музеї «Берлін-Карлсхорст», який до возз’єднання Німеччини називався «Музеєм капітуляції» і був місцем, де 8/9 травня був підписаний Акт про капітуляцію. В адміністрації Штайнмайера підкреслюють, що в своїй промові він «нагадає про всі жертви війни з СРСР і доблесть усіх солдатів Червоної Армії, які воювали за визволення Європи від націонал-соціалізму».
Президент запросив на захід послів усіх країн, колишніх республік СРСР, в тому числі і України. Посол України Андрій Мельник відповів відмовою, причому в різкій формі.
Ще раз: представник країни-переможниці, яка втратила у війні з нацистами близько 10 млн людей, відмовився брати участь у заході (покаянному за своєю суттю), організованому країною, яка вбила ці 10 млн.
Німці, по суті, говорять: ми шануємо подвиг ваших дідів, які перемогли нацизм, і говоримо, що нацизм – це погано. А наш посол стає в позу і гордо відвертається. Яка ж причина такого вчинку?
Виявляється, причина в тому, що музей «Берлін-Карлсхорст» після розвалу СРСР отримав статус німецько-російського. І хоча до його роботи в 1997 р. приєдналася Україна, а роком пізніше і Білорусь, Мельника це не переконує. Він заявив німцям, що «головна експозиція присвячена війні проти Радянського Союзу, а така назва фактично ототожнює СРСР із Росією, що є неприпустимим підтасовуванням історії».
Німці здивовані такою позицією і кажуть, що «своїми огульними звинуваченнями Мельник робить погану послугу виправданим інтересам його країни і німецько-українським відносинам». І з ними дуже складно не погодитися.
А ми нагадаємо резонансне інтерв’ю Зеленського, де він заявив, що РФ забрала нашу віру, всі наші перемоги, а також прокоментував ситуацію з нацизмом: «Дуже смішно, коли вони (РФ – Ред.) наводять приклад якихось нацистських настроїв... Нас убивали , розстрілювали, палили... Бабин Яр – це ж було тут... Таке враження, що вони воювали з нацизмом, а ми були нацистами... Ми хто взагалі?».
І останнє запитання Президента хочеться виділити особливо.
Давайте подивимося на ситуацію з іншого боку. Україна – нація, яка зробила для перемоги над нацизмом один з найвагоміших внесків, нація, яка постраждала чи не найбільше за всіх інших. При цьому у нас проводяться марші на честь нацистських дивізій, Президентський полк бере участь у похоронах нацистів, а посол у Німеччині відмовляється брати участь у заходах із вшанування наших дідів-переможців нацизму.
Тому краще Президента тут і не скажеш: «Ми хто взагалі»?!»
Читайте також
Коли на Львівщині закривають усі храми УПЦ – це ж свобода віри?
На Галичині влада повністю заборонила УПЦ і полює на віруючих, які ходять на підпільні служби, а в США запевняє, що ніяких утисків в Україні немає.
Чому «благочестя» Епіфанія виправдовує надії Патріарха Варфоломія
На Фанарі впевнені, що Думенко «непохитно стоїть на духовних висотах».
Звернення Думенка до УПЦ про «діалог»: щире чи ні?
Якби в ПЦУ справді хотіли діалогу, вони б ухвалили рішення про скасування захоплень і повернення награбованого.
Куди поїхав цирк? Він був іще вчора
На «службі» ПЦУ з Думенком у захопленому соборі у Володимирі люди є. Але вже наступного дня – без Думенка – людей немає.
Чому розпалювачі ненависті до УПЦ повинні сидіти у в'язниці
Храми будувалися не для перемог однієї держави над іншою, утвердження «українського духу», або «духу» якоїсь іншої нації.
Чи потрібно Блаженнішому поминати главу РПЦ, чи ні?
У соцмережах та на екранах ведуться запеклі баталії, як Митрополиту Онуфрію потрібно вчиняти, а як – не потрібно.