Притча: у кого життя легше?
Чуже життя часто здається легшим і цікавішим. Фото: rawpixel.com
Один чиновник, вийшовши з канцелярії, глянув на палац імператора і подумав: «Шкода, що я не народився в королівській родині, життя могло б бути таким простим...»
І пішов у напрямку до центру міста, звідки було чутно ритмічний стукіт молотка і гучні крики. На площі робочі зводили нову будівлю.
Один із них побачив чиновника з його папірцями і подумав: «Ах, чому я не пішов вчитися, як мені велів батько, я міг би зараз займатися легкою роботою і переписувати тексти весь день, і життя було б таким простим...»
А імператор в цей час підійшов до величезного вікна в своєму палаці і глянув на площу. Він побачив робітників, чиновників, продавців, покупців, дітей та дорослих, і подумав про те, як, напевно, добре весь день бути на свіжому повітрі, займатися фізичною працею, або працювати на когось, або навіть бути вуличним волоцюгою і зовсім не думати про політику та про інші складні питання.
– Яке, напевно, просте життя у цих простих людей, – сказав він ледь чутно...
Читайте також
Євхаристія в римських нетрях
У 250 році Рим завдав удару по християнству тотальною бюрократією. У тісних багатоповерхівках Церква вибудовувала таємну мережу виживання.
Бронзовий лев проти королівського меча
Середньовіччя прийнято вважати епохою абсолютного безправ'я, де монарх страчував помахом руки. Але Церква накреслила межу, перед якою державна машина пасувала.
Притулок під склепіннями: як нас лікує храмова напівтемрява
Ми тікаємо від випалюючого світла ламп і екранів. Давня церковна архітектура пропонує укриття – рятівну терапію напівтемряви.
Риза з дорожнього плаща
Фелонь священника колись гріла плечі римського мандрівника в дощ. Зараз духовенство носить на собі одяг стародавніх імперій, але з новими смислами.
Духовна інженерія Константинополя в облозі
Міські хресні ходи у Візантії рухалися за розкладом точніше військового маршу – і не раз утримували городян від паніки.
Розповіді про давню Церкву. Рівень управління: єпископ
Раніше кожен християнин знав свого єпископа особисто. Історичний розбір показує перетворення малої громади-сім'ї на величезну адміністративну структуру.