Притча: у кого життя легше?
Чуже життя часто здається легшим і цікавішим. Фото: rawpixel.com
Один чиновник, вийшовши з канцелярії, глянув на палац імператора і подумав: «Шкода, що я не народився в королівській родині, життя могло б бути таким простим...»
І пішов у напрямку до центру міста, звідки було чутно ритмічний стукіт молотка і гучні крики. На площі робочі зводили нову будівлю.
Один із них побачив чиновника з його папірцями і подумав: «Ах, чому я не пішов вчитися, як мені велів батько, я міг би зараз займатися легкою роботою і переписувати тексти весь день, і життя було б таким простим...»
А імператор в цей час підійшов до величезного вікна в своєму палаці і глянув на площу. Він побачив робітників, чиновників, продавців, покупців, дітей та дорослих, і подумав про те, як, напевно, добре весь день бути на свіжому повітрі, займатися фізичною працею, або працювати на когось, або навіть бути вуличним волоцюгою і зовсім не думати про політику та про інші складні питання.
– Яке, напевно, просте життя у цих простих людей, – сказав він ледь чутно...
Читайте також
Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.
Чому Торжество Православ'я – це свято художників
У Британському музеї зберігається невелика ікона – тридцять сім сантиметрів заввишки. Саме з неї варто почати розмову про те, що сталося в березні 843 року.
Похований заживо: як ігумен Афанасій переграв королів та єзуїтів
Його вбивали тричі – відлучали від сану, закували в колодки, розстрілювали. Відновлюємо хроніку подвигу святого за документами.