Притча: у кого життя легше?
Чуже життя часто здається легшим і цікавішим. Фото: rawpixel.com
Один чиновник, вийшовши з канцелярії, глянув на палац імператора і подумав: «Шкода, що я не народився в королівській родині, життя могло б бути таким простим...»
І пішов у напрямку до центру міста, звідки було чутно ритмічний стукіт молотка і гучні крики. На площі робочі зводили нову будівлю.
Один із них побачив чиновника з його папірцями і подумав: «Ах, чому я не пішов вчитися, як мені велів батько, я міг би зараз займатися легкою роботою і переписувати тексти весь день, і життя було б таким простим...»
А імператор в цей час підійшов до величезного вікна в своєму палаці і глянув на площу. Він побачив робітників, чиновників, продавців, покупців, дітей та дорослих, і подумав про те, як, напевно, добре весь день бути на свіжому повітрі, займатися фізичною працею, або працювати на когось, або навіть бути вуличним волоцюгою і зовсім не думати про політику та про інші складні питання.
– Яке, напевно, просте життя у цих простих людей, – сказав він ледь чутно...
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.