Якщо громади добровільно переходять у ПЦУ, хто тоді будує нові храми?

Православна громада УПЦ.

Один зі священиків Рівненської єпархії о. Василь Начев підняв дуже цікаве питання – хто зараз у конфліктних селах будує нові храми, якщо там були «добровільні переходи»? Адже ми постійно чуємо від Сергія Думенка та інших представників ПЦУ, що ніяких захоплень наших храмів немає, що все це, мовляв, переходи «на основі любові». А конфлікти, які виникають навколо храмів, створюють рідкісні скандалісти, куплені Кремлем.

І, в принципі, така версія могла б мати право на життя, ось тільки є деякі факти, які їй наполегливо суперечать.

Кожен тиждень-два на СПЖ з'являється новина, що в такому-то селі громада УПЦ побудувала новий храм замість захопленого ПЦУ (або завершила черговий етап будівництва). Крім того, ми постійно публікуємо прохання про допомогу у будівництві таких храмів. Тобто, процес йде одночасно в десятках (а то й сотнях) населених пунктів. Про що це говорить?

1. Що «на основі любові» ніяких переходів не було. Було захоплення храму у церковної громади. Сама ж громада залишилася, і за минулий час (в середньому, близько двох років з часу активних «порошенківських» захватів) змогла спільно побудувати собі новий храм.

2. Будівля храму – дуже трудомісткий і дорогий процес. Силами рідкісних куплених скандалістів (як описують конфлікти в ПЦУ) це було зробити неможливо. Тобто, новий храм – це доказ того, що колишня громада залишилася в повному складі, а часто – навіть і виросла.

3. «Завдяки» рейдерам ПЦУ парафіяльне життя в таких громадах різко активізувалося. Люди по-справжньому відчули себе єдиною громадою, єдиною сім'єю. Вони разом стояли на богослужіннях у хатах, гаражах, сараях; вони віддавали на будівництво нового храму останні копійки; на будівництві вони часто самі клали цеглу; вони підтримували і зміцнювали один одного. Зрештою, вони відчули себе справжніми християнами.

І тільки за це варто подякувати Сергію Думенку і його бандитам. Спасибі вам, хлопці.

Читайте також