Притча: двосічний меч
Материнська любов – сила двосічна. Фото: livemaster.ru
Розбешкетувалася якось не в міру дитина. Бігає по дому, то за одне зачепить, то за інше. Не витримала мати, та як закричить:
– Та коли ж ти заспокоїшся, проклятий? Щоб у тебе руки-ноги відсохли!
І що ж?
Пройшли роки. Про той випадок, зрозуміло, і думати забули. Дитина виросла красивим спортивним юнаком. Всі просто милувалися ним. Доти, поки одного разу його не збила машина. Що там вона зачепила, то точно знають лише лікарі, але після цього відняло у нього руки і ноги. Та так, що вже нічим не можна було допомогти.
А як поможеш, якщо така велика сила материнської молитви!
Або прокляття...
Автор притчі: Чернець Варнава (Євген Санін). З книги «Маленькі притчі для дітей і дорослих»
Читайте також
Євхаристія в римських нетрях
У 250 році Рим завдав удару по християнству тотальною бюрократією. У тісних багатоповерхівках Церква вибудовувала таємну мережу виживання.
Бронзовий лев проти королівського меча
Середньовіччя прийнято вважати епохою абсолютного безправ'я, де монарх страчував помахом руки. Але Церква накреслила межу, перед якою державна машина пасувала.
Притулок під склепіннями: як нас лікує храмова напівтемрява
Ми тікаємо від випалюючого світла ламп і екранів. Давня церковна архітектура пропонує укриття – рятівну терапію напівтемряви.
Риза з дорожнього плаща
Фелонь священника колись гріла плечі римського мандрівника в дощ. Зараз духовенство носить на собі одяг стародавніх імперій, але з новими смислами.
Духовна інженерія Константинополя в облозі
Міські хресні ходи у Візантії рухалися за розкладом точніше військового маршу – і не раз утримували городян від паніки.
Розповіді про давню Церкву. Рівень управління: єпископ
Раніше кожен християнин знав свого єпископа особисто. Історичний розбір показує перетворення малої громади-сім'ї на величезну адміністративну структуру.