Притча: двосічний меч
Материнська любов – сила двосічна. Фото: livemaster.ru
Розбешкетувалася якось не в міру дитина. Бігає по дому, то за одне зачепить, то за інше. Не витримала мати, та як закричить:
– Та коли ж ти заспокоїшся, проклятий? Щоб у тебе руки-ноги відсохли!
І що ж?
Пройшли роки. Про той випадок, зрозуміло, і думати забули. Дитина виросла красивим спортивним юнаком. Всі просто милувалися ним. Доти, поки одного разу його не збила машина. Що там вона зачепила, то точно знають лише лікарі, але після цього відняло у нього руки і ноги. Та так, що вже нічим не можна було допомогти.
А як поможеш, якщо така велика сила материнської молитви!
Або прокляття...
Автор притчі: Чернець Варнава (Євген Санін). З книги «Маленькі притчі для дітей і дорослих»
Читайте також
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.