Притча: рецепт від нещасливого життя
Фото: blot.im
Одного разу до старця прийшов відвідувач і почав скаржитися:
– У мене все так погано, гірше не буває. Я втратив роботу, моя дружина хворіє, дочка ніяк не може вийти заміж, мій син не хоче вчитися... Підкажіть, може, ви знаєте, що мені робити?
– Є один старовинний засіб, – відповів старець. – Треба взяти багато папірців, написати на них: «І це все пройде», і розкласти у всіх кімнатах.
Спантеличений чоловік подякував і пішов.
Через пару років повертається той же чоловік і каже:
– Який я вам вдячний, який вдячний, просто немає слів! У моєму житті все змінилося. Я знайшов відмінну роботу, дружина одужала, дочка вийшла заміж, син закінчив навчання і влаштувався на роботу... Все просто чудово! Спасибі вам велике! Так, тільки ще хотів запитати – ті папірці, які я в квартирі розклав, їх можна вже прибирати?
– Навіщо прибирати? – знизав плечима старець. – Нехай поки полежать.
Читайте також
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.