Притча: рецепт від нещасливого життя
Фото: blot.im
Одного разу до старця прийшов відвідувач і почав скаржитися:
– У мене все так погано, гірше не буває. Я втратив роботу, моя дружина хворіє, дочка ніяк не може вийти заміж, мій син не хоче вчитися... Підкажіть, може, ви знаєте, що мені робити?
– Є один старовинний засіб, – відповів старець. – Треба взяти багато папірців, написати на них: «І це все пройде», і розкласти у всіх кімнатах.
Спантеличений чоловік подякував і пішов.
Через пару років повертається той же чоловік і каже:
– Який я вам вдячний, який вдячний, просто немає слів! У моєму житті все змінилося. Я знайшов відмінну роботу, дружина одужала, дочка вийшла заміж, син закінчив навчання і влаштувався на роботу... Все просто чудово! Спасибі вам велике! Так, тільки ще хотів запитати – ті папірці, які я в квартирі розклав, їх можна вже прибирати?
– Навіщо прибирати? – знизав плечима старець. – Нехай поки полежать.
Читайте також
Чотири ноти безсмертя: як загинув автор «Щедрика» і чому він переміг
Увесь світ співає цю мелодію на Різдво, але мало хто знає трагедію її автора. Історія Миколи Леонтовича – генія, вбитого в домі батька за пару чобіт.
Візантія: Гра престолів з кадилом у руках і 1000 років величі
Уявіть державу, де трон злітав до стелі, а за столом їли виделками, коли Європа ще їла руками. Це історія про віру, владу та золото.
Золотий запас Святого Сімейства: як дари волхвів врятували від бідності
Розслідування долі Дарів волхвів: як виглядають реальні предмети, принесені Немовляті, і яким дивом вони пережили падіння трьох імперій.
Різдво без глянцю: про що мовчить чорна печера на іконі
Чому Богородиця відвертається від Немовляти, а в центрі святкової ікони зяє пекельна безодня. Розбір драми, прихованої у фарбах.
Кров на фундаменті вітчизняного християнства
Історія перших київських мучеників Феодора та Іоанна, чия смерть показала князю Володимиру страшну зворотню сторону язичництва і визначила Хрещення Русі.
Лід рушив: чому у зла не вистачить снігу, щоб скасувати весну
У світі, де «завжди зима, але ніколи не Різдво», ми впізнаємо свою реальність. Про те, чому лід відчаю приречений розтанути, і яку ціну Бог заплатив за нашу весну.